Натхненні успіхом бойового застосування 150-мм ракет, німецькі конструктори до 1941 випустили проект 210-мм ракети. Зовні ця фугасна 210-мм ракета “Wurfgranate 42” була схожа на звичайний артилерійський снаряд, проте при близькому розгляді її денця виявлявся дифузор з 22 похилими лопатками, що забезпечують стабілізацію ракети в польоті. Головна частина ракети була порожнистою, а заряд вибухової речовини розташовувався на певній відстані від неї.Ракета несла не менше 10,17 кг тротилу, що дає при детонації потужний вибуховий ефект. Руйнівна міць зброї була така висока, що її виробляли тільки для стрілянини такими фугасними снарядами.
210-мм ракета запускалася тільки з установки типу 210-мм “Nebelwerfer 42”. Перші з них, що вимагали конструктивного доопрацювання, з’явилися на Східному фронті тільки в 1943 році. Спочатку спробували просто збільшити в масштабі 150-мм ПУ Nebelwerfer 41 разом з пусковими трубами, але збільшення калібру ракет призвело до розбалансування всієї ПУ як при стрільбі, так і при транспортуванні. Кількість стволів довелося зменшити до п’яти.Як шасі використовувалась все та ж ходова частина протитанкової зброї 37-мм Pak 35/36. Система управління пуску була, як і раніше, електричною. Після поміщення ракет у пускові напрямні розрахунок відходив на безпечну дистанцію, а після отримання команди на стрілянину включався спеціальний блок перемикачів, який у заданій послідовності запускав ракети.3алповий пуск ракет супроводжувався великою хмарою диму і пилу, що дозволяло відразу ж виявляти ракетну позицію, а характерне виття ракет робило їх легко впізнаваною зброєю. Таке характерне поєднання диму, пилу та шуму означало, що розрахунки ракетних підрозділів Небелверфер мали стати експертами з швидкого прибуття на позицію і так само швидкого її покидання. В іншому випадку залпи ракет неминуче викликали артилерійський або ракетний вогонь у відповідь.
210-мм ракети в дії справляли велике враження. І американці, вважаючи конструкцію ракети і ПУ, що випереджають усе, що вони могли реально створити в найближчому майбутньому, просто скопіювали їх і надали їм позначення ТЗ6. Використовуючи дослідні зразки у цілій серії дослідницьких програм та експериментів, вони так і не вийшли на промислові зразки, але далеко просунулися у знанні ракетних технологій загалом.
Тактико-технічні характеристики
Wurfgranate 42
