Прийнятий на озброєння в 1969 комплекс «TOW» є в основним протитанковим керованим зброєю ЗС США (СВ і КМП). Він використовується як піхотна зброя, для озброєння вертольотів АН-1S та АН-1 «Sea Cobra», БМП «Bradley», а також у складі самохідної ракетної пускової установки М901 ITV та ін. Комплекс неодноразово модернізувався та доопрацьовувався.Так, у відповідь на застосування ймовірним противником композиційної броні була прийнята на озброєння ракета “TOW-2”, оснащена БЧ великого калібру з наконечником у головній частині для підриву заряду ВР на оптимальній відстані від перешкоди. Поява реактивної броні спричинила розробку (з 1986 року) ракет «TOW-2А» та «TOW-2В». За оцінками зарубіжних фахівців, лише до 2000 року було випущено понад 600 тис.ракет «TOW» всіх модифікацій, що знаходяться на озброєнні більш ніж у 40 країнах світу.
Ракета TOW-2A є подальшою модернізацією ракети TOW-2. На відміну від ракети «TOW-2», ПТУР «TOW-2А» оснащується новою БЧ тандемною конструкцією, розробленою науково-дослідним центром з озброєння спільно з проектним бюро ПТРК «TOW». Фірмою Hughes Aircraft проведено об’єднання ракети TOW-2 і нової БЧ, а також розроблено новий алгоритм розрахунку траєкторії польоту ракети.У тандемній БЧ збережено основний кумулятивний заряд ВР БЧ ПТУР «TOW-2» з двома конусним облицюванням кумулятивної виїмки, що має ефективну дію за сталевою, композиційною і навіть реактивною бронею. У передній частині висувного телескопічного наконечника БЧ діаметром близько 50 мм встановлюється невеликий додатковий (допоміжний) заряд кумулятивний діаметром 38 мм (на відстані близько 30 см від основного) і масою близько 300 г.Маса основного заряду 5,896 кг При зіткненні ракети з метою додатковий заряд підривається, утворюючи струмінь розплавленого металу та газу та підриваючи ВР реактивної броні. Кумулятивний струмінь основного заряду через отвори, що утворилися в реактивній броні забезпечує пробивання основної броні танка. Діаметр БЧ 152,4 мм.За допомогою механічного перемикача, що знаходиться на головній частині наконечника і спрацьовує при ударі про перешкоду, проводиться затримка детонації основного заряду після підриву та руйнування допоміжним зарядом реактивної броні. Підрив основного заряду відбувається на відстані близько 450 мм від перешкоди. Наступною модифікацією ракети є «ТОW-2В» з напівавтоматичною системою управління проводами.Вона оснащена оптичним (лазерний далекомір) та магнітометричним датчиками, а також БЧ із двома зарядами, що діють за принципом «ударне ядро». Заряди (діаметр кожного 149 мм) підриваються підривниками одночасно і вражають мету зверху, найменш захищену частину корпусу.За зовнішнім виглядом ракета «TOW-2В» подібна до «TOW-2А», але оснащена новою модифікованою БЧ з подвійним кумулятивним зарядом, дія якого спрямована під кутом до поздовжньої осі ракети, та дистанційним магнітним (або магнітно – ІЧ) підривником з лазерним або радіочастотним далекоміром. Підрив БЧ провадиться у певний момент під час прольоту ракети над метою. Діаметр відсіку БЧ такий самий (152,4 мм), як у попередньої моделі ракети «TOW», але кумулятивні заряди значно відрізняються.Розглядається конструкція БЧ, що містить два бойові заряди з елементами високої кінетичної енергії EFP (Explosively Formed Projectile), що формуються енергією вибуху ВР і розраховані також для завдання удару зверху. Складною технічною проблемою при реалізації такого принципу дії БЧ є забезпечення її спрацьовування над найбільш вразливою частиною танка, тому що бронепробивність елемента, що вражає, порівняно не велика.Вона дорівнює приблизно діаметру БЧ, тоді як кумулятивних БЧ становить до шести діаметрів.
Внесено зміни до математичного забезпечення системи наведення комплексу для забезпечення сумісності ракети «TOW-2В» з існуючими ПУ та обладнанням та польотом ракети по настильній траєкторії над лінією прицілювання. Двигун ракети такий самий, як у «TOW-2А» та система наведення з передачею команд з проводів. Розробка дистанційного підривника з далекоміром була доручена фірмам Fairchild і Honeywell, а новій БЧ – фірмі Aerojet.В рамках програми створення ПТУР з новою системою наведення (без використання проводів для передачі команд) фірма Hughes проводить роботи з системою наведення по радіо променю, що працює в міліметровому діапазоні хвиль. Виключення проводів у системі наведення знімає обмеження щодо дальності та швидкості польоту ракети, що накладаються механізмом їх розмотування з котушки та дозволяє збільшити прискорення на ділянці розгону.В результаті може бути збільшена дальність дії ракети, скорочено час її польоту, зменшено кут атаки ракети в польоті (отже, підвищиться бронепробивність БЧ при лобовій атаці мети). Швидкість польоту ракети буде надзвуковою (максимальна швидкість ракет 200 м/с). Маса ракети залишиться приблизно такою самою, як і маса блоку системи наведення на ПУ.У 1988 року фірмою здійснено перший успішний випробувальний пуск ракети із системою наведення з променю міліметрового діапазону. Ракета, споряджена інертною БЧ, на максимальну дальність потрапила точно в ціль. Комплекс добре зарекомендував себе у бойових діях, зокрема, значну кількість ракет «ТОW-2» та «ТОW-2А» було використано під час бойових дій у зоні Перської затоки у 1991 році.За оцінками зарубіжного друку, одна з частин морської піхоти знищила 93 броньовані цілі, витративши при цьому 120 ПТУР. Наразі модернізація цього комплексу продовжується. Роботи націлені на подальше підвищення бойової ефективності ПТРК, зменшення масогабаритних характеристик та кількості обладнання, що входить до його складу.
Так, за завданням командування сухопутних військ було розроблено нову пускову установку ITAS. Її основна відмінність від базової моделі полягає в тому, що всі прилади об’єднані в компактний блок, використовується новий комбінований приціл, лазерний далекомір і вдосконалена апаратура управління ракетою. Технічні можливості прицілу дозволяють вражати цілі за будь-яких умов видимості на максимальну дальність пуску ракети.Крім того, на ній встановлені вдосконалені підйомний та поворотний механізми, а також апаратура діагностики та навчання. Фірма “Raytheon” почала розробку ракети, здатної вражати цілі за принципом “вистрілив – забув”. Для неї планується розробити рухову установку, яка використовує гелеподібне паливо, потужнішу БЧ, а також оснастити її новою тепловізійною головкою самонаведення.При цьому ракета повинна зберегти сумісність із усіма ПУ комплексів «TOW», включаючи ITAS, а дальність її пуску, як очікується, становитиме не менше 5 км.
