Протягом тривалого часу водолази Радянського ВМФ при виконанні підводних робіт користувалися масивним ножем, що виготовлявся за кресленням 1У-170, який входив до комплексу УВС-50 (Удосконалене триболтове вентильоване водолазне спорядження). Ніжі цього зразка випускав 28-й військовий завод для ВМФ та цивільних підприємств, які виконували роботи під водою. Ніж виконаний у дизайні, класичному для водолазних ножів початку XX століття.Він забезпечений довгим масивним клинком, так як у воді, при проведенні різних робіт, зазвичай використовуються удари, що рубають. Вістря клинка – на середній лінії, з напівкруглим спуском обуха в стилі «боуї».
Спосіб фіксації ножа в піхвах за допомогою різьбового з’єднання широко застосовувався в арміях різних держав, у тому числі в Німеччині, Італії та США. Така фіксація клинка використовувалася і в СРСР у штатному водолазному ножі ВМФ. У 1980-х роках 21-й Експедиційний загін Підводрічбуду Міністерства річкового флоту РРФСР випускав водолазний ніж НВ (ніж водолазний), який широко використовувався промисловими водолазами. p1>
Експериментальний ніж для розвідувально-диверсійних підрозділів ВМФ був розроблений учасником оборони Ленінграда у Велику Вітчизняну війну, підполковником морської служби Р. М. Тодоровим у 1956 році та був запропонований військово-морському відомству СРСР. Ніж дозволяв розвіднику пиляти та перекушувати металеві прути та дріт. Після схвалення, в обмежених кількостях, був прийнятий на озброєння підрозділом морської розвідки Чорноморського флоту СРСР.
У 1960-х – 1970-х роках для заміни триболтовок на малих та середніх глибинах були розроблені шлангові акваланги серії ШАП-40, ШАП-62 та ШАП-77. Вони дозволили зробити комплект обладнання водолаза набагато легшим і мали у своєму складі резервні балони зі стислим повітрям для автономного дихання в аварійному режимі, або, у разі короткочасного від’єднання шланга, для роботи в обмежених умовах.Нові умови застосування вентильованого спорядження вимагали і змін у дизайні ножа: наприкінці 70-х до збройних сил почав надходити новий ніж водолаза НВУ (НВУ — ніж водолазний універсальний).
Ніж водолазний НВ розроблений підприємством «КАМПО» прийнятий на постачання ВМФ Росії і входить до складу водолазного спорядження СВУ-5, що стоїть на озброєнні у військово-морському флоті. Ніж має меч довжиною 164 мм, у якого вістря виконано в у вигляді стамески. Клинок однолезовий, на обусі зроблено пилкоподібну нарізку, а на одній із сторін клинка вигравірувана лінійка.
Створення універсальних ножів завжди приваблювало конструкторів, які розробляють нові моделі холодної зброї, але розв’язання широкого кола завдань за допомогою одного інструменту – річ практично нездійсненна. Тому будь-яка конструкція несе в собі риси певної специфіки, яка і визначає тактико-технічні характеристики ножа. Масивний ніж «Шторм» розроблений підприємством «САРО» (м. Ворсма) для використання як тактичний морський нож.Він може входити до складу спорядження бойових плавців ПДСС або морських піхотинців.
На замовлення Військово-Морського Флоту Росії Завод СН «CAPO» розробив та поставив кілька видів сучасних спеціальних ножів. Насамперед було поставлено завдання виготовити ножі для підрозділів ПДСС (протидиверсійних сил і засобів) і водолазів, що охороняють військові російські бухти від підводного проникнення бойових плавців противників. Технічне завдання для цього ножа було надзвичайно складним.Було запропоновано зробити ніж здатний пиляти металевий прут підводних загороджень завтовшки до 15 мм, при цьому він природно повинен різати канат, мотузку, водорості, шланги.
Бойовий ніж «Голка» був розроблений відомим російським інженером-конструктором Ігорем Скриловим відповідно до тактико-технічного завдання теми дослідно-конструкторських робіт «Голка». Ніж отримав неофіційну назву «Морський диявол». Бойовий ніж «Голка» прийнятий на озброєння бойових плавців Протидиверсійних сил та засобів (ПДСС) ВМФ Російської Федерації та виготовляється на Казанському підприємстві «Меліта-К».