Кулемет MG 08/18 є ще більш полегшеним кулеметом Максима зр. 1908 р, причому при конструюванні цього зразка було враховано ряд недоліків МГ 08/15, як зайва маса, важкий кожух, без якого, як показала практика, цілком можна обійтися.
Оскільки вогонь вівся з кількості боєприпасів, які міг переносити розрахунок, то економія патронів викликала необхідність знизити темп вогню, але це, своєю чергою, зумовило менший проти станковим, перегрів ствола кулемета. Тому стало можливим відмовитися від кожуха та водяного охолодження, знизивши масу зброї на 4 кг., що підвищило зручність поводження з кулеметом на полі бою.Звичайно, маса в 14,5 кг (без набоїв) була велика для зброї, що переносилася одним бійцем, але практично всі кулемети того часу мали схожі вагові характеристики. Наприклад, кулемет Льюїса важив стільки ж, і лише Мадсен мав масу менше 10 кг. Основним недоліком зброї було стрічкове харчування, яке не відповідало призначенню кулемета – стрічка, що звисає з приймача, заважала при перебіжках, чим ускладнювала зміну позиції. Через перекоси стрічки, що звисає, виникали затримки.Але німецькі фахівці швидко знайшли засіб проти цих недоліків – з’явилася коробка для стрічки, що примикається до кулемету. Тепер стрічкове харчування стало явним «плюсом» – воно дозволяло розвинути більшу, ніж при магазинному харчуванні, скорострільність. Але далеко не всі німецькі ручні кулемети мали такий пристрій, що, звісно, знижувало ефективність використання зброї.
До того ж, як і МГ 08/15, МГ 08/18 був імпровізацією воєнного часу, і це не могло не вплинути на якість самої зброї. Найважливіше було те, що на основі важкого верстатового кулемета німецькі конструктори в короткі терміни та в умовах війни розробили задовільний зразок ручного кулемета.
