У 1936 р. на озброєння американської армії було прийнято вдосконалена модифікація станкового кулемета «Браунінг», що одержала позначення М1917А1. Кулемет цієї модифікації має покращений механізм подачі патронів, удосконалений приціл та новий триніжний верстат М1917А1, який забезпечує можливість ведення стрілянини по повітряних цілях. У комплект приладдя до кулемету введено зенітний приціл.
Кулемети «Браунінг» обох модифікацій широко використовувалися американською піхотою під час Другої світової війни, проте через велику вагу, обумовлену наявністю рідинної системи охолодження ствола, вони поступово замінювалися легшими та зручнішими кулеметами «Браунінг» М1919 з повітряним охолодженням ствола.