Для підвищення вогневої потужності станкових кулеметів у Японії було розроблено і в 1932 році прийнято на озброєння новий патрон М92 (7,7х58 мм) з легкою і важкою кулями. Дещо пізніше були також розроблені патрони цього калібру з бронебійною та запальною кулями.
Створений 1932 р. під патрон М92 станковий кулемет Тип 92 (інші назви – тип 14, Тип 3) у принципі повторює конструкцію станкового кулемета зр. 3. Він також працює за рахунок енергії порохових газів, що відводяться з каналу ствола. Основні зміни торкнулися конструкції стовбура і патронника, що було зумовлено використанням нового патрона. Через більшу потужність патрона на дульній частині ствола було встановлено конічний полум’ягасник. Було змінено також форму рукояток управління вогнем.Верстатний кулемет тип 92 встановлювався на модифікованому верстаті кулемета тип 3. Цей верстат комплектувався додатковою стійкою, що дозволяла використовувати кулемет для стрільби по повітряним цілям. Для забезпечення такої можливості до кулемету надавався зенітний кільцевий приціл.
Для стрільби по наземних цілях усім кулеметах був рамковий приціл, розрахований ведення вогню на дальність до 2200 м. Крім того, частина кулеметів комплектувалася оптичним прицілом перископічного типу. Залежно від ступеня збільшення розрізнялися три варіанти таких прицілів – чотириразового, п’ятикратного та шестикратного збільшення. Так як об’єктив прицілу розташований над кулеметом значно вищий, то оптичний приціл можна було використовувати і для спостереження за полем бою.Кулемет тип 92 випускався серійно і з 1937 широко використовувався в боях з китайськими військами.
