Спроектовані фірмою «Річарде» на базі корабля забезпечення нафтових промислів у Північному морі, ескадрені тральщики типу «Рівер» замінили прибережні тральщики типу «Тон», що виробили свій ресурс, передані в резерв британського флоту. Перші чотири кораблі – “Уейвні”, “Керрон”, “Даві” і “Хелфорд” – були передані флоту в 1984 році.Інші тральщики цього типу – “Хамбер”, “Блекуотер”, “Ітчен”, “Хелмсдейл”, “Оруелл”, “Ріббл”, “Спей” і “Арун” – були побудовані серіями з шести і двох кораблів. Всі кораблі були оснащені глибоководним комбінованим тралом (EDATS – Extra – Deep Armed Tea m Sweep) Mk 9 фірми «BAJ Віккерс».З ним працюють два кораблі парою, буксуючи між собою тральний привід з утримуючим глибину занурення спеціальним пристроєм, який дозволяє обрізанню, що підрізає, слідувати на великих глибинах близько до дна моря, огинаючи його рельєф. На приводі з інтервалом 91,4 м кріпляться також підривні заряди, які поряд з механічними різаками розривають ланцюги мінрепів.
Необхідність у такій системі була викликана прийняттям на озброєння радянського ВМФ мін гальванічного типу зі змінною глибиною постановки, які можуть виставлятися як у западинах, так і на пагорбах континентального шельфу. Концепція глибоководного тралу вперше пройшла випробування у 1977-1978 роках, коли ВМС Великобританії зафрахтували на короткий час шість траулерів для проведення серії протимінних навчань «Хайленд Флінг».Ще два траулери були зафрахтовані в кінці 1978 з метою остаточного доведення цієї ідеї до стандарту EDATS. Останній корабель цього типу залишив службу в британському флоті в 2000 році, а частина тральщиків була передана іншим країнам, у тому числі: Бангладеш (“Шапла”, “Шайкат”, “Сурові” та “Шайбал”) у 1994 році, Бразилії («Бракуй», «Беневенте», «Бокаїна» та «Баботонга» – у варіанті патрульних кораблів) у період 1985-1986 років і Гвіані («Ессекібо» – як навчальний патрульний корабль) у 2001-му.