Корабельні та човнові важкі електричні торпеди L3 калібру 550 мм (21,65 дюйма) з системою самонаведення були прийняті на озброєння ВМС Франції в 1960 р. і розроблялися технічним управлінням кораблебудування (DTCN-Direct on Technique des Constructions Navales) цілей на глибинах до 300 м (984 фути) і швидкостей ходу від 0 до 20 уз.Торпеди оснащені активною акустичною системою наведення AS-ЗТ із дальністю виявлення близько 600 м (1969 футів) в ідеальних умовах детонація бойового заряду здійснюється за допомогою дистанційного електромагнітного підривника. Варіант торпеди L3 калібру 533 мм (21 дюйм) з тими ж характеристиками був призначений на експорт, довжина торпеди становила 4,318 м (14,7 футів), загальна маса – 900 кг (1984 фунта).Повз Францію ряд держав (включаючи Іспанію), що закуповували підводні човни типу «Дафне», отримували й засоби поразки більшого калібру таким же чином і Уругвай озброїв колишні французькі фрегати. F17 була першою керованою по проводах важкою торпедою ВМС Франції.Розроблений для застосування підводними човнами проти надводних кораблів, цей засіб ураження міг використовуватися як з управлінням по проводах, так і в режимі пасивного самонаведення, при цьому можливості негайної зміни способу наведення забезпечувалася перемикачем на пульті управління носія торпед.
Наведення на кінцевій ділянці Наведення на кінцевій ділянці зазвичай здійснюється в режимі шумопеленгування системами самої торпеди. Двох цільовий корабельний та човнові варіанти торпеди F17P були розроблені також і в експортних цілях і закуплені Саудівською Аравією для озброєння фрегатів типу «Мадіна» (типу F2000S) та типу «Ер Ріяд» (типу F3000S), а також Іспанією для застосування з підводних «Агоста» та модернізованого типу «Дафне».Варіант торпеди F17P відрізняється від базового F17 тим, що оснащений головкою активно/пасивного акустичного самонаведення, здатною при необхідності використовуватися в повністю автономному режимі.