«Анрі Пуанкаре» був єдиним кораблем цього класу і до виведення його з ладу в 1990-х роках був флагманом з’єднання «М», випробувально-вимірювальної групи ВМС Франції, яка проводила різні виміри та експерименти на користь ВМС та інших організацій, як військових, і цивільних.Його основним завданням було відслідковувати політ балістичних ракет морського та наземного базування запусканих з ПУ на полігоні Ландес або шахт ПЛАРБ, а також заміряти параметри їхньої траєкторії та інші характеристики, особливо на кінцевій ділянці та в точці падіння.Під час проведення таких пусків «Пуанкаре» виконував також функції корабля управління та забезпечення безпеки, контролюючи повітряний та надводний простір у районі проведення випробувань, зокрема у зонах падіння та підняття головних частин.
«Пуанкаре» був збудований як італійський танкер, а в 1954-1967 роках реконструйований для вирішення цих завдань.У 1979-1980-х роках було проведено серйозну модернізацію його радіоелектронного обладнання, до складу якого входять РЛС стеження «Савой» та «Гаскойн», автоматична станція стеження, апаратура астрономічної навігації, кінотеодоліт, інфрачервоні системи стеження, навігаційна система «Транзит» система зв’язку «Сіракьюз», метеорологічне та океанографічне обладнання, система збору та обробки даних, а також підкільна ГАС.Для поповнення запасів у морі та перевезення персоналу в кормі корабля було обладнано вертолітний майданчик та ангар для двох важких транспортних вертольотів SA 321 «Супер Фрелон» або п’яти легких гелікоптерів загального призначення «Алуетт-3».
В даний час функції Пуанкаре виконує корабель вимірювального комплексу Монж, побудований в 1992 році. Крім безпосередньо екіпажу у кількості 120 осіб особового складу ВМС, на його борту в морі знаходяться до 100 осіб цивільних та військових фахівців, які обслуговують апаратуру спеціального призначення.Крім корабельних РЛС (дві навігаційні та одна ОВЦ DRBV15С), на ньому встановлені РЛС стеження за ракетами «Стратус», «Гаскойн», «Армор» (дві), «Савой» та «Антарес» (дві), станції лазерного та оптичного стеження. , а також 14 телеметричних антен. Зв’язок із материком забезпечує супутникова система зв’язку «Сіракьюз». «Монж» є флагманом випробувальної ескадри і, крім того, задіюється на користь французького космічного агентства для стеження за космічними об’єктами.