Компанія «Віккерс шипбілдінг енд енджініарінг Лтд.» розробила проект човнів типу 2400, або Апхолдер, у зв’язку з необхідністю заміни дизель-електричних човнів ВМС Великобританії типу Оберон. Як і в більшості нових типів підводних човнів, основна увага була зосереджена на стандартизації та автоматизації управління для зменшення чисельності екіпажу. Головний човен цього типу був замовлений в 1983 р. і вступив у дію в червні 1990 р., за нею були ще три човни, замовлені в 1986 р. і введені до складу флоту в 1991-1993 рр. . Планувалося замовити 12 човнів, але потім цю програму було скорочено до 10, а потім – до дев’яти одиниць, доки не було остаточно урізано до чотирьох човнів у рамках отриманих у зв’язку із закінченням «холодної війни» на початку 1990-х років. «Мирних дивідендів».
У конструкції човнів були передбачені особливості, спрямовані на зменшення шумності навіть нижче за рівень малошумних човнів типу «Оберон». Вони включали, у тому числі, скорочення часу заряджання акумуляторних батарей і забезпечували мінімум часу, необхідного для знаходження висувних пристроїв човна над поверхнею води.Човни були оснащені новими пристроями випуску засобів ураження та повністю автоматизованою системою управління зброєю для того, щоб забезпечити стійкість, стабільну швидкість ходу та керованість човна під час пуску торпед. «Урсула» (Ursula) та «Юніком» (Unicorn) у 1994 р. були поставлені на прикол, у 1998 р. були закуплені Канадою та у 2000 р. увійшли до складу флоту як човни типу «Вікторія».Вони отримали нові найменування – підводні човни ВМС Канади «Чікотімі» (Chicoutimi), «Вікторія» (Victoria), «Конербрук» (Cornerbrook) та «Віндзор» (Windsor) відповідно.