До складу допоміжного флоту ВМС Великобританії входять чотири транспорти постачання двох типів «Форт». Більш старі, типу «Форт Грандж», «Форт Розалі» та «Форт Остін», побудовані компанією «Скотт-Літгоу» у м. Гринок, були передані флоту у 1978 та 1979 роках. Вони мають у довжину 183,9 м і повну водотоннажність 23 384 т. Їхня одновальна дизельна (двигун «Зульцер» RND90) потужністю 23 205 л. с. забезпечує хід зі швидкістю 12 уз.Як і деякі інші судна цього класу, вони оснащені пристроями, що підрулюють (в даному випадку носовим і кормовим) для полегшення маневрування при швартуванні і утримання місця при дозаправці в морі.
У чотирьох трюмах загальним обсягом 12800 м3 зберігається 3500 т. боєприпасів, продовольства та інших припасів. Для їх навантаження є три 10 – т. та три 5 – т. крана. У кормовій частині розташовані вертолітний майданчик та ангар на чотири вертольоти «Сі Кінг», хоча у звичайних умовах базується лише одна машина. В екстрених випадках як вертолітний майданчик може використовуватися дах ангару. Для самооборони є дві 20-мм гармати та дві ПУ неправдивих цілей «Корвус» або «Шілд».Чисельність екіпажу становить 114 осіб. Крім цього, на кораблі розміщуються 45 осіб льотно-технічного складу та 36 цивільних вантажних спеціалістів. «Кеммел Лейрд» та «Суон Хантер», а передані флоту у 1994 та 1993 роках відповідно.Вони були замовлені в 1986-1987 роках як перші в серії з шести суден, що планувалася, покликаних забезпечити кораблі британського флоту постачанням на найвищому рівні. Судна поєднують у собі високу швидкість ходу та великі можливості щодо зберігання та передачі запасів МТО, а також можуть мати на борту до п’яти вертольотів «Сі Кінг» або «Мерлін».На вертолітному майданчику одночасно можуть перебувати два вертольоти, а в екстрених випадках здійснювати посадку та винищувачі-штурмовики з укороченим або вертикальним зльотом та посадкою «Харрі-єр» та «Сі Харрієр».
Будівництво транспорту «Форт Вікторія» затрималося у зв’язку з пожежею на верфі компанії «Харленд і Вульф» і було завершено компанією «Кеммел Лейрд» після попередніх ходових випробувань. Плани будівництва решти чотирьох транспортів згодом були поступово скасовані.
У трюмах кожного транспорту може бути розміщено 12 505 м3 наливних і 6234 м3 сухих вантажів. Для їх передачі в море є чотири універсальні станції, що забезпечують одночасну дозаправку та передачу сухих вантажів, керування якими здійснюється з командного пункту, розташованого між ними у спеціальній надбудові. Крім того, перевезення вантажів на кораблі може здійснюватися за допомогою вертольота, а передача та прийом палива через кормовий пост.На транспортах є також майстерня для ремонту вертольотів «Мерлін», які надходять на озброєння ВМС Великобританії замість «Сі Кінг». пізніше було прийнято рішення замінити їх двома ЗАК ближньої дії.