Першими у світі бойовими кораблями основних класів із газотурбінними ЕУ стали радянські великі протичовнові кораблі проекту 61 (за класифікацією НАТО есмінці типу «Кашин»), їх будували починаючи з 1963 року на суднобудівному заводі ім. А. А. Жданова в Ленінграді (п’ять одиниць, 1964-1966 роки) та заводі ім. 61 комунара у м. Миколаєві (15 кораблів, 1963-1973).Останній ВПК цього типу, “Стриманий”, добудовувався вже за проектом 61М, який у НАТО отримав позначення “Удосконалений Кашин”. У нього був подовжений корпус, удосконалений РЕВ, встановлені чотири ПКР П-15 «Терміт» (пізніше замінені вісьмома ПКР «Уран»), ЗАК ближньої дії АК-630 та ГАС ПГП. Ще п’ять ВПК («Вогневий», «Зразковий», «Обдарований», «Славний» та «Стережний») пройшли модернізацію за цим проектом у 1973-1980 роках.
У 1974 році ВПК “Орел” (колишній “Відважний”) пішов на дно на Чорному морі після сильного вибуху на борту. 1981 року ВПК «Проворний» увійшов до складу Чорноморського флоту після переобладнання на досвідчений корабель для випробування ЗУР «Ураган».До складу кораблів цього типу входили також ВПК «Комсомолець України», «Червоний Кавказ», «Червоний Крим», «Рішливий», «Швидкий», «Смітливий», «Сміливий» (1988 року передано Польщі та перейменовано на есмінець «Варшава »), «Смисливий», «Кмітливий», «Здібний», «Суворий» і «Стружний». До кінця XX століття всі кораблі цього типу, крім двох, були списані.
П’ять ВПК типу «Кашин-2» було побудовано у Миколаєві для ВМС Індії та передано ним двома партіями – у 1980-1983 (три кораблі) та 1986-1987 (два) роки. Ці індійські есмінці типу “Раджпут” значно відрізняються від своїх радянських побратимів. На них встановлені лише одна одногарматна 76-мм АУ, чотири ПУ ПКР «Терміт-Р» (кодове позначення НАТО SS-N-2d «Styx») по дві на кожному борту, вертолітний майданчик та ангар для одного протичовнового вертольота Ка-28 ( кодове позначення НАТО «Helix»).