Коли до 1940 року стало очевидно, що низький темп стрілянини 20-мм зеніток «Флак 30» не дозволяє їм успішно боротися з літаками нового покоління, було вирішено підвищити скорострільність та змінити конструкцію зенітки, щоб позбавитися проблем із заїданням у механізмі подачі снарядів. Контракт був відданий компанії «Маузер», що запропонувала модель нової зенітної гармати, що зовні нагадує «Флак 30», але настільки зміненою всередині, що забезпечувався темп стрільби близько 420-480 снарядів за хвилину.При цьому боєприпаси, система їх подачі та станина залишилися майже такими самими; не змінилася і складна система прицілювання, яка згодом була спрощена, як і на «Флак 30». ;
20-мм зенітка «Флак 38», відома як проект «Маузера», вступила до військ наприкінці 1940 року і поступово замінила «Флак 30» та у виробництві. «Флак 38» застосовувалися у вермахті, а й у Люфтваффе, й у ВМФ. Для потреб гірничо-стрількових частин випускалася особлива модель гірської зенітки, що розбирається на вузли і перевозиться кіньми або мулами. Стовбур у неї був стандартним, а станина набагато менша і легша. Ця модель могла застосовуватися як за наземними цілями, так і літаками.
Тактико-технічні характеристики
Flak 38
