Перший сучасний ПЛАРБ радянської будівлі був човен типу «Янки» (проект 667А «Навага»), Її проект, мабуть, ґрунтувався на кресленнях американських човнів типів «Бенджамен Франклін» (Benjamin Franklin) і «Лафайєт», здобутих у на початку 1960-х років. радянською військовою розвідкою (ГРУ). Всього з 1967 по 1974 р. на верфях Сєвєродвінська та Комсомольська-на-Амурі було побудовано 34 підводні човни: максимальна кількість …
На відміну від озброєних ракетами «Поларис» попередниць-човнів типу «Резолюшн» – британські ПЛАРБ типу «Венгард» повністю побудовані за новим проектом. Проте в них використані окремі вдалі конструктивні особливості попередніх ПЛАРБ. «Венгард» – найбільший тип підводного човна з колись будувалися у Великій Британії і третій за розмірами тип корабля з ВМС країни. Однак це ховається завісою таємниці.Незважаючи …
Замовлені в березні 1986 р. для заміни човнів типу “Редутабль”, човни типу “Тріумфан” відомі у Франції як ПЛАРБ нового покоління (Sous-marins Nukleares Lanceurs d’Engines-Nouvelle Generation – SNLE-NG). ПЛАРБ «Редутабль» було закладено в Шербурі 1989 р., спущено на воду 1994 р. і введено до складу флоту 1997 р.Планувалося побудувати шість човнів, але після закінчення холодної війни …
У радянських концепціях бойового застосування ПЛАРБ «Тайфуни» розглядалися як «зброя судного дня», здатна з початком ядерного конфлікту за лічені секунди завдати нищівного удару з районів полярних льодів. Високі експлуатаційні витрати і вартість утримання особового складу цих кораблів, ймовірно, ведуть до їх списання в проміжні терміни, проте Росія прагне зберегти їх як силовий інструмент, що збільшує …
Рішення про будівництво першої французької ПЛАРБ (французький варіант – Sous-marin Nukleare Lanceurs d’Engine, скорочено – SNLE) “Редутабль” було прийнято в березні 1963 р., у листопаді 1964 р. вона була закладена і в 1971 р. , після використання протягом двох з половиною років для випробувальних цілей як прототип для французьких морських сил стримування, відомих в офіційних …
Спочатку носіями британських ядерних боєприпасів були бомбардувальники «Вулкан» ВПС країни, але наприкінці 1950 – на початку 1960-х рр. н. розвиток радіолокаційних систем і зенітних засобів призвело до того, що пілотовані бомбардувальники ставали дедалі вразливішими. У січні 1963 р. комітет оборони ухвалив рішення, що носіями національних засобів залякування мають бути підводні човни. У лютому 1963 р. …
«Дельта IV» – стратегічний носій розроблений для знищення військових об’єктів промислових споруд та баз ВМС. Підводний човен несе ракети РСМ 54 (за класифікацією НАТО – SS N 24 “Скіф”) створені під керівництвом В. П. Макєєва. РСМ 54 – триступінчаста рідинна балістична ракета з дальністю польоту 8300 км (5158 миль). Головна частина індивідуального наведення (РГЧ ІН), …
Незважаючи на те, що радянським ВМФ був піонером у використанні підводних човнів для пусків ракет, його ранні системи мали малий радіус дії. Мабуть, на здобутих радянською розвідкою кресленнях американських човнів типу «Бенджамен Франклін» базувався проект побудованих у період з 1967 по 1974 р. 34 човни типу «Янки» Цей проект став основою для човнів типу «Дельта», …
ПЛАРБ типу «Дельта I», або проекту 667Б «Мурена», мали більші розміри, ніж човни типу «Янки», що їм передували. Будувалися спочатку в Северодвінську, а потім у Комсомольську на радянському Далекому Сході, вони стали найбільшими підводними кораблями у світі з того часу, як перший човен у 1972 р. увійшов до складу Північного флоту. Останній – вісімнадцятий човен …
Насправді два типи підводних човнів – “Бенджамен Франклін” (Benjamin Franklin), що складався з 12 одиниць, і “Лафайєт”, що мав у серії 19 човнів, були дуже схожі за зовнішніми обрисами, а також технічними та експлуатаційними характеристиками. Головна відмінність між ними полягала в тому, що човни типу «Бенджамен Франклін» будувалися з меншим шумом машинним обладнанням, ніж човни …
