Китайський протитанковий ракетний комплекс HJ-8 (Hong Jian – «Червона стріла») відноситься до другого покоління протитанкових керованих ракет, прийнятих на озброєння Народно-визвольної армії КНР. Розробка ПТРК HJ-8 почалася в 1970 році, в 1984 комплекс пройшов випробування і був прийнятий на озброєння. ПТРК HJ-8 замінив свого попередника HJ-73 і став стандартним ПТУР у сухопутних силах КНР.Комплекс експлуатується в НОА КНР як носимий комплекс, використовується для оснащення бойових машин піхоти, легких автомобільних шасі і вертольотів. ПТРК HJ-8 неодноразово модернізувався з метою збільшення бронепробивності та точності. В даний час розробником пропонується варіант HJ-8L, призначений для використання за будь-якої погоди, у будь-який час доби і має підвищену бойову ефективність.Загалом, за своєю конструкцією, бойовими можливостями та призначенням ПТРК HJ-8 аналогічний американському протитанковому комплексу «Tow».
Китайською зовнішньоторговельною корпорацією «NORINCO» HJ-8 різних модифікацій експортувався до Пакистану, Арабських еміратів, Таїланду та деяких африканських країн. У Пакистані з невеликими змінами комплекс виробляється за ліцензією під назвою “Baktar Shikan”. Розробку та супровід комплексу “Baktar Shikan” здійснює пакистанська фірма “Institute of Industrial Control Systems” (колишня назва “Khan Research Laboratories”).За непідтвердженими даними, ця версія успішно використовувалася боснійськими мусульманами проти сербської армії під час громадянської війни в Югославії. Комплекс HJ-8 включає: керовану твердопаливну ракету, пускову установку, апаратуру управління (оптичний приціл з 12-кратним збільшенням, приймач ІЧ випромінювання, лічильно-вирішальний пристрій), допоміжне обладнання для перевірки справності ракети та технічного обслуговування системи управління.
Ракета складається з двоступеневого РДТТ (стартового і маршового), бойової частини, відсіку системи управління, ІЧ-сигнальної системи та стабілізаторів, що розкриваються в польоті. Маршовий твердопаливний двигун розташований у центрі та оснащений чотирма косонаправленими соплами в обидві ракети, стартовий РДТТ – розташований у хвостовій частині ПТУР. Стабілізатори, що розкриваються, розміщені під кутом до поздовжньої осі ракети і підтримують її обертання в польоті.Система управління напівавтоматична, з інфрачервоною апаратурою супроводу ракети та передачею команд управління з проводів. При застосуванні ракети HJ-8 оператор повинен тримати мету в прицілі до кінця польоту ракети, ІЧ система автоматично утримує ракету на лінії прицілювання. Прицільні пристрої, апаратура оптичної системи наведення та ІЧ-система супроводу змонтовані на пусковій установці.
Варіанти: HJ-8A – модернізований варіант, порівняно з базовим HJ-8, має більш потужну БЧ та покращений двигун, що збільшив максимальну дальність стрілянини до 3км. HJ-8C – покращений варіант, виробництво якого розпочалося у середині 1990-х. ПТУР оснащена новою бойовою частиною для дії з реактивної броні і двигуном, що забезпечили дальність стрільби до 4км. Контактний підривник оснащений носовою штангою.HJ-8E – наново спроектована цифрова система управління, що забезпечує збільшення точності стрільби на 90%. Комплекс додатково оснащується інфрачервоним прицілом PTI-32 для дії вночі. HJ-8L – остання модифікація з найбільш високими параметрами бронепробивності (до 1000 мм) та бойової ефективності. Комплекс отримав нову полегшену пускову установку, забезпечену перископічним прицілом, що значно зменшило вразливість оператора від вогню супротивника.Пускова установка може використовуватися з ПТУР HJ-8 всіх модифікацій, причому система керування автоматично розпізнає тип встановленої ракети та вибирає режим керування. Температурний діапазон застосування від -40 до +50°С, у всіх кліматичних поясах.Для технічного обслуговування комплексу передбачено ЗІП трьох видів: ЗІП 1-го ешелону призначений для швидкої перевірки справності ПУ та системи керування безпосередньо перед пуском; ЗІП 2-го та 3-го ешелонів призначений для регулювання та перевірки правильності положення осі ІЧ-системи супроводу та осі напрямку пуску щодо оптичної лінії прицілювання, а також перевірки окремих елементів системи для їх заміни. ЗІП перевозиться звичайними автомобілями.Для підготовки та тренування операторів комплексу використовується спеціальне тренувальне обладнання, що імітує бойове застосування за цілями різного типу на різних відстанях. Комплекс Baktar Shikan» удосконалювався силами пакистанських фахівців паралельно із модернізацією ПТРК HJ-8.Порівняно з первісним варіантом до нього внесено такі основні зміни: встановлено тепловізійний приціл, ПТУР оснащена тандемною БЧ кумулятивної дії, покращено апаратуру перевірки комплексу на функціонування та зменшено її масу, а також збільшено термін служби акумуляторних батарей. Максимальна дальність стрілянини становить 3 км. Апаратура управління ПТРК “Baktar Shikan” забезпечує автоматичний супровід ракети по лінії візування мети.У переносному варіанті комплекс розбирається на чотири в’юки вагою не більше 25 кг у складі: прицільного блоку (ІЧ-гоніометр, вага – 12,5 кг), блоку системи управління (вага 24 кг), пускової установки (вага 23 кг) та ракети ТПК. Допускається використання у складі ПТРК “Baktar Shikan” ракет HJ-8 всіх версій. Повідомлялося також про завершення розробки вдосконаленої цифрової системи наведення комплексу на базі 32-бітного процесора фірми Intel.Комплекс HJ-8 може розміщуватися на різних носіях, починаючи від вертольотів та джипів до бойових машин піхоти різних виробників. Конструкція комплексу дозволяє встановлювати його на різних типах гелікоптерів аж до легенів. Кількість ПУ, що встановлюються на гелікоптерах, залежить від зразка гелікоптера і може бути різною. Комплекс HJ-8, встановлений на ударному гелікоптері WZ-9 (ліцензійний варіант французького вертольота SA-365N «Dauphin-2» – експортне позначення – Z-9G.), має 4 ПУ (по 2 з кожного боку). Розроблено варіант оснащення цим комплексом російського вертольота Мі-17, французького SA.341 Gazelle та інших. У сухопутних силах НВАК експлуатується протитанковий комплекс HJ-8 на подовженій базі легкого автомобільного шасі BJ2020SAJ (колісна формула 4Х4). Розроблено також варіант самохідного протитанкового комплексу на базі бронетранспортера YW534 («Тип 89»).
Пакистаном розроблено варіант розміщення модернізованого ПТРК “Baktar Shikan” на шасі автомобіля підвищеної прохідності “Landrover” (колісна формула 4х4), в якому обладнано місце для перевезення додатково двох ракет в ТПК. Комплекс аеромобілен може транспортуватися вертольотами типу СН-47 або транспортними літаками. Самохідний ПТРК «Baktar Shikan» може розміщуватися з урахуванням різних бойових машин, зокрема. американського БТР M113A1.Самохідний ПТРК, який отримав позначення “Adnan”, розроблений для збройних сил Малайзії. ПТРК «Adnan» являє собою турель, що забирається, з пусковою установкою «Baktar Shikan» і прицільними пристроями, розміщену на шасі бойової машини піхоти ACV-300. ПТРК додатково оснащується 7,62 мм кулеметом та 76 мм димовими гранатами.
ПТРК HJ-8L
Пускове встановлення HJ-8
