На Східному фронті в умовах російської зими через мінусові температури займисті пристрої вогнеметів дуже часто виходили з ладу. З цієї причини в терміновому порядку було розроблено та запущено у серійне виробництво варіант вогнемету зі спеціальним займистим пристроєм – реактивним піропатроном. Наприкінці 1942 року розпочато серійний випуск модернізованого вогнемету FmW.41. Конструктивно вогнемет FmW.41 складається з великого резервуару для вогнесуміші, малого резервуару зі стисненим газом, спеціального брандспойту з піропатроном, а також комплект входив спеціальний підсумк з 10 реактивними піропатронами. Великий та малий резервуар вогнемету FmW.41 розташовувалися горизонтально в нижній частині трапецієподібного напівжорсткого полотняного верстата ранцевого типу. Скорочення ваги зброї було досягнуто насамперед за рахунок використання тонкого листового металу.Великий резервуар містив 7,9 літрів вогнесуміші Flammul Nr.19 та розрахований на 10 секунд безперервного ведення вогню, малий резервуар заповнювався воднем. Вогнемет FmW.41 став базовою моделлю зброї для подальших робіт із створення нових ранцевих вогнеметів.
