Після закінчення Другої світової війни в Англії зібралася велика кількість магазинних гвинтівок Lee-Enfield SMLE No.4 калібру .303 Брітіш. Після прийняття на озброєння країнами НАТО патрона 7,62х51 мм як стандартного, британське державне збройове підприємство British Royal Small Arms Factory (RSAF), Enfield, розробило варіант переробки гвинтівок SMLE No.4 під новий патрон.Конверсійні гвинтівки призначалися для цільової стрільби і комплектувалися новим важким стволом калібру 7,62 мм НАТО і модифікованою ложею з укороченою цівкою та ствольною накладкою. Цивільний варіант був випущений у продаж під позначенням Enfield “Envoy” match rifle, а військовий – під позначенням L39A1 target rifle.
У зв’язку з необхідністю використання снайперської гвинтівки, на основі L39 була створена гвинтівка L42A1, що відрізнялася наявністю кріплень для оптичного прицілу на лівій стороні ствольної коробки, а також дерев’яною «подушкою» під щоку на прикладі. У 1970 році на основі L42 інженери з Енфільда розробили снайперську гвинтівку для поліції, позначену як Enfield Enforcer.Основними відмінностями від L42 стали змінена ложа мисливського типу з напівпістолетною рукояткою, відкриті регульовані прицільні пристрої спортивного типу і більш сучасні, ніж у L42, комерційні приціли. Гвинтівки L42 та Enforcer вироблялися до 1985 року та були замінені головним чином на гвинтівки L96/Arctic Warfare англійської фірми Accuracy Internationa.
;
Гвинтівка Enfield L39A1
Гвинтівка Enfield L39A1
Гвинтівка Enfield L42A1
