Бойовий ніж «Катран» спочатку створювався для бойових плавців спецназу наприкінці 80-х років на тему «Кортеж». Відповідно до технічного завдання, на яку перспективна модель бойового ножа мала бути симбіозом, між бойовим ножем, ножем водолаза та ножем виживання. Така універсальність міра багато в чому змушена, оскільки морський спецназ діє у різних середовищах, як у суші, і на море. При цьому ніж його єдина холодна зброя та інструмент в одній особі.При розробці до ножа було пред’явлено вимогу, згідно з якою він мав перерізати водолазні шланги, армовані дротом. Так на ножі з’явилася пилка специфічної форми. Вона ніби складається з двох типів пилок. Одна з великим кроком, схожа на хвилеподібне загострення, інша має дрібні зубчики, розташовані на цих хвилях. Такий пилці по зубах і м’які волокнисті матеріали, і метал (на цю конструкцію пилки було отримано патент).
Інша особливість ножа — це наявність міцного і герметичного пеналу під НАЗ (аварійний запас), що закривається герметичною кришкою, яка може грати роль молотка. Пенал виконаний із сталі, тому що він повинен зберігати герметичність на глибині. Він же служив силовою основою ручки. Тому на ножі можна безболісно міняти рукоятку та робити її з різного матеріалу. Клинок виконується з корозійностійкої сталі і має додаткове покриття антивідблиску та захисне покриття з чорного хрому. Рукоятка ножа мала виготовлятися з гуми. Вона мала розвинену металеву гарду, на самій рукоятці розташовувалися під пальцеві виступи та поперечне рифлення. Все це допомагало надійному утриманню ножа, як у голій руці, так і в руці, одягненій у товсту водолазну рукавичку. Ця модель була розроблена, але так і не випускалася.Були зроблені лише дослідні зразки, причому на них рукоятка була виконана із пластику. На дослідній моделі була змінена кришка пеналу, вона виконана у вигляді усіченого конуса для нанесення нею противнику ударів, що шокують.
До моменту появи дослідного зразка в металі флот втратив до цієї розробки інтерес, точніше у нього були великі проблеми з фінансуванням, і було просто не до ножа, який напевно так і залишився б у вигляді дослідних зразків, якби їм не зацікавилися у тульському ФСБ. Замовлення на невелику кількість таких ножів було розміщено на заводі зброї, випускала його фірма АСВА-ТОЗ. При цьому зразок був перероблений у сухопутну модель. Рукоятку з гуми замінили на рукоятку з дерева.Це було обґрунтовано вимогами нових замовників, які бажали «теплу» рукоятку та можливостями заводу. На ньому не хотіли робити прес-форму для випуску невеликої серії та використовували для виготовлення відходи основного виробництва зброї. Тому на більшості ножів рукоятка виготовлена з витриманого горіха. Хоча були й інші варіанти виконання, благо конструкція це дозволяла без проблем.
Зміни зазнала і кришка НАЗ-а. Вона знову стала плоскою, як і початковому варіанті. З клинка прибрали отвір для стикування з кусачками, тому що від них відмовилися. Ніжні виконувалися зі шкіри зі сталевим вкладишем, який робився з тонкої сталі та непогано фіксував клинок за рахунок власної пружності. На замовлення піхви постачалися додатковим чохлом із камуфльованої тканини. Ця модель у невеликій кількості надійшла на озброєння деяких підрозділів ФСБ.Власне, цей зразок і отримав назву «Катран». Справжнє визнання до нього прийшло з початком першої чеченської війни. Як виявилося, при веденні локальних бойових дій зростає роль особистого екіпірування, в тому числі холодної зброї. Бойові властивості ножа “Катран” опинилися на висоті. Хвилеподібна пилка грала роль шокового зуба, який дозволяв завдати страшної рани, і не чіплявся за обмундирування, тобто в нього не було головного мінусу шокових зубів, складності із вилученням.Лікарі, які бачили рани, завдані цим ножем, навіть висловлювали думку, що його треба заборонити як не гуманну зброю, ніби зброя може бути гуманною.
Ніж «Катран» у цьому виконанні було офіційно прийнято на озброєння спецпідрозділу МНС «Лідер». Також він використовувався у деяких підрозділах ФСБ та МВС. За деякими даними всього було випущено близько 3000 ножів. Так це, чи ні, зараз перевірити складно, але загалом, як на мене, цифра близька до дійсності. Втім, доля ножа склалася не найкращим чином.Відразу після закінчення бойових дій його виробництво припинилося, оскільки потенційні замовники просто не мали грошей. Попит на ніж «Катран» змусив почати випуск його спрощеної модифікації. Розробку нових моделей вела фірма “НОКС”. Спрощення конструкції було здійснено з урахуванням реального бойового використання ножа. У ножі зник пенал під НАЗ, змінилася форма клинка (він став масивнішим), спростилася гарда, рукоятку всадного типу стали виготовляти з різних матеріалів.Найбільш поширеними стали дерево, набірна шкіра та кратон.
Незважаючи на наявність кратонової рукоятки, ніж не розглядався як підводний і комплектувався піхвами зі шкіри. Крім того, меч мав не чорне покриття, а матування, яке робить його менш стійким до корозії, особливо в умовах морського клімату. Фактично від першої моделі залишилася лише хвилеподібна пилка. Ця модель отримала назву «Катран-2». Крім цієї модифікації, була випущена й інша, на якій пила на обусі була замінена на другу заточену кромку.Ця заточена кромка мала більший кут і була розрахована на рубку. Ця модель отримала назву “Катран-3”. Така заміна пили на поверхню, що рубає, цілком розумна, оскільки ніж планується використовувати в сухопутних умовах. Третя модифікація цього ножа була випущена на прохання 45-го полку ВДВ. На ній змінена пила, вона виконана в стилі пили багнет-ножа АК.
Характеристики бойового ножа «Катран»: Загальна довжина, мм: 300; Довжина клинка, мм: 180; Найбільша ширина клинка, мм: 37; Товщина рукояті, мм: 6; Довжина рукояті, мм: 135; Ширина рукояті (у порівн. частини), мм: 36; Товщина рукояті (у пор.частини), мм: 25; Твердість клинка, HRS: 52-56; Матеріал клинка: сталь 50Х14МФ, 70х16МФС (за патентом RU236957C1) – для сухопутного варіанту і 95Х18 – для підводного варіанта
Литература, що використовується