Британський тичковий ніж був одним із найнезвичайніших окопних ножів. Він вироблявся на фірмі Robins of Dudley, яка під час Першої Світової війни спеціалізувалася на виготовленні окопних ножів з литими рукоятками з алюмінієвого сплаву. Дана модель кинджала помітно виділялася з усього ряду ножів. Незвичайний зовнішній вигляд кинджалу надавав меч встановлений Т-образно по відношенню до рукояті.
Рукояти тичкового ножа, як і на всій лінійці ножів від фірми Robins of Dudley, була лита з алюмінієвого сплаву з виїмками під пальці. Клинок кинджальної форми з гострим лезом розташовувався горизонтально між другим і третім пальцями. Клинок мав по дві невеликі долини з обох боків. На рукояті під клинком розташовувалась захисна дужка, що захищає три нижні пальці.
Таке конструктивне рішення були по-справжньому революційними для свого часу. Т-подібне розташування клинка при хваті, робило його як би продовженням кулака, при цьому значно збільшувалася сила удару, що підвищувало проникну здатність ножа. Тичковий ніж комплектувався піхвами з товстої шкіри.
Отже, коли 1 липня 1918 року американський експедиційний корпус розпочав проведення порівняльних випробувань різних зразків бойових ножів армій союзників з метою заміни окопного стилету зразка 1917/1918 року, їм уже було з чого вибрати.
Тичковий ніж з’явився знову під час Другої Світової Війни, де він був вперше представлений як бойова зброя для британських командос, САС, ССО, та інших спеціалізованих підрозділів та партизанських сил, які вимагають компактну та непомітну зброю для ліквідації постового чи ближнього бою.
Литература, що використовується