Після Першої світової війни штурмові підрозділи Королівського флоту Італії користувалися трофейними австрійськими ножами зразка 1917 року або саморобними кинжалами, виготовленими з укороченого італійського багнета зразка 1870 року. У 1936 році був прийнятий на озброєння ніж рядового, унтер-офіцерського та офіцерського складу штурмових загонів Королівського флоту Італії.
Спочатку рукоять ножа виконувалася з чорного бакеліту і має чотири западини для кращого обхвату. Рукоятка має хрестовину з короткими закінченнями. У зв’язку з крихкістю матеріалу, пізніше було випущено варіанти кинджала з дерев’яними та металевими рукоятками. На рукояті проставлено стилізований знак «M.V.S.N.», що позначає «лікторський» жезл. Клинок ножа прямої форми, плоский, полуторалезвійний. Має тавро «R.Marina» («Королівський військово-морський флот»).
До ножа додавалися сталеві піхви, забарвлені чорною емаллю, прикрашені рельєфним зображенням якоря і букв «RM» (Regia Marina). До скоби, розташованої на зворотному боці піхв, кріпилася портупея. Ніж носився рядовим та офіцерським складом штурмових груп Королівського військово-морського флоту Італії в період з 1936 по 1944 рік.
Технічні характеристики ножа штурмових груп Королівського флоту Італії зразка 1936: Загальна довжина ножа, мм: 329; Довжина клинка, мм: 209; Найбільша ширина клинка, мм: 27,5; Товщина клинка, мм: 5,5;
Литература, що використовується