Протичовневі есмінці типу «Ірокез» («Ірокез», «Гурон», «Атабаскан» та «Алгонкуїн») були замовлені в 1968 році і є переробленою версією фрегатів типу «Трайбл» із ЗУР «Тартар» (плани будівництва восьми фрегатів цього типу було скасовано 1963 року). Есмінці зберегли конструкцію корпусу, основні розмірення та характеристики кораблів типу «Трайбл», але мають покращені можливості по боротьбі з підводним човном.Вони оснащені трьома ГАС, а також ангаром і гелікоптерним майданчиком для протичовнового гелікоптера СН-124А «Сі Кінг», що будується за ліцензією в Канаді. Замість протичовнового обладнання на вертоліт можуть бути встановлені 12,7-мм кулемет та апаратура систем РЕР та огляду передньої півсфери в ІЧ-діапазоні.Озброєння корабля є набором систем виробництва різних країн: італійська 127-м АУ «ОТО Мелара компакт», американський ЗРК «Сі Сперроу», голландська та американська радіоелектроніка, а також британський триствольний бомбомет Мк 10 «Лімбо».
На есмінці «Гурон» у 1982 році проходили випробування УВП для ЗУР «Сперроу». Передбачалося, що така ПУ встановлюватиметься на нових есмінцях, проте роботи з нового типу кораблів були згорнуті.Натомість у 1986 році почалася модернізація існуючих есмінців за програмою TRUMP (TRibaI class Update and Modernisation Project), під час якої на них було встановлено УВП Мк 41 (29 ЗУР «Стандарт» SM-2MR середньої та великої дальності) замість бомбомета «Лімбо» та ЗАК Мк 15 “Фаланкс”, а штатна АУ головного калібру замінена 76-мм установкою “Супер Рапід” того ж виробника. Крім того, встановлення нових систем РЕВ значно підвищило можливості щодо ПЛО та ППО.
Палубні гелікоптери можуть бути озброєні протичовновими торпедами Мк 44 (активне наведення) та Мк46 (активно-пасивне наведення). Вертолітні майданчики есмінців оснащені системою забезпечення безпечної посадки “Бієртреп”. Передбачається, що есмінці типу «Ірокез» залишаться в строю як мінімум до 2010 року.