Есмінці УРО типу Лютьєнс проект 103 В.

Відновленому після Другої світової війни до середини 1950-х років західнонімецькому флоту спочатку була притаманна наявність застарілих кораблів з обмеженими можливостями та низький рівень підготовки особового складу. Наприкінці 1950 – на початку 1960-х років значно зросли можливості радянського ВМФ, тому логічним було очікувати посилення ролі ФРН у спільному з іншими країнами НАТО морському протистоянні СРСР.До того часу до складу ВМС ФРН входили застарілі американські есмінці типів «Флетчер» (застарілі американської будівлі) та «Гамбург» (національної споруди), а також фрегати типу «Кельн» (також побудовані у ФРН). Всі вони мали недостатні бойові можливості, тому в травні 1964 року Західна Німеччина та США підписали угоду про постачання есмінців УРО типу «Удосконалений Чарльз Ф. Адамі», які у ФРН отримали позначення тип «Лютенс» (або проект ЮЗА).

Після скасування планів будівництва шести таких кораблів у Західній Німеччині ВМС США у квітні 1965 року від імені ВМС ФРН замовили у американської компанії «Ват айрон уоркс» три есмінці, які були закладені в 1966-1967 роках, спущені на воду в 1967-му. 1969-х і передано західнонімецькому флоту у 1969-1970-х.Вони отримали назви «Лютьєнс», «Мельдерс» та «Роммель» на честь морського, авіаційного та сухопутного відповідно військово начальників Німеччини часів Другої світової війни, які не заплямували себе нацистськими злочинами і тому політично прийнятними для ФРН та її союзників.

Есмінці типу «Чарльз Ф. Адамі» призначалися для забезпечення ППО та ПЛО корабельних угруповань. Вони були озброєні ЗУР «Тартар» ближньої та середньої дії, а також ПЛУР RUR-5 ASROC. ЗРК і дві РЛС управління стріляниною (для супроводу двох повітряних цілей одночасно) були встановлені в кормовій частині корабля, а ПУ ПЛУР ASROC з вісьмома напрямними – у середній частині між носовою та кормовою надбудовами. Західнонімецькі кораблі були аналогічні останнім есмінцям типу «Чарльз Ф. Адамі» ВМС США, за винятком двох комбінованих щоглоруб з відведенням диму в сторони, встановлених замість роздільних щогл і труб американських кораблів. Наприкінці 1970-х років у м Кіль на судноверфях ВМС і компанії «Ховальдтсверке» було розпочато модернізацію всіх трьох кораблів за проектом 103В, яка закінчилася для ЕМ УРО «Лютенс» у 1986 році, «Мельдерс» – у 1984-му та «Роммель» – у 1985-му.У ході її було проведено такі основні роботи: модифіковано ПУ Мк 13 для пуску ЗУР середньої дальності «Стандарт» та ПКР «Гарпун», систему управління вогнем оснащено цифровими комп’ютерами та збільшено висоту надбудови за ходовим містком, на якій встановили платформу для РЛС управління стрільбою SPG -60 та SPQ-9. Починаючи з 1993 року проведено роботи зі встановлення на цих кораблях ПУ ЗУР ближньої дії RAM.У 1998 році есмінець «Роммель» був виведений з бойового складу, а до кінця 2003 року така ж доля чекала і два кораблі.


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Прокрутка до верху