Західна Німеччина (а після об’єднання НДР і ФРН просто Німеччина) протягом тривалого часу основний наголос у розвитку своїх ВМС робить на підводні човни та катерний флот. Тому вона стала визнаним лідером у розробці та будівництві різних бойових катерів. У середині 1960-х років командування ВМС ФРН прийшло до думки про необхідність заміни катерів проектів 141 та 142 у найближчій та середньостроковій перспективі відповідно.З цією метою було обрано два варіанти проекту 143 фірми «Люрссен». У липні 1972 року компанія «AEG-Телефункен» замовила 10 катерів проекту 143, будівництво яких велося фірмами «Крегер» (три одиниці) і «Люрссен» (сім) і було завершено в 1976-1977 роках. Вони отримали назви від S61 до S70, а пізніше були перейменовані в “Альбатрос”, “Фальке”, “Гайєр”, “Буссард”, “Шпербер”, “Грайф”, “Кондор”, “Зеєадлер”, “Хабіхт” та ” Корморан» Маючи водотоннажність 397,5 т., ці катери озброєні двома 76-мм АУ «ОТО-Мелара компакт», двома 533-мм ТА з торпедами «Сил», що мають управління з проводів, та чотирма ПКР ММ.38 «Екзосет». Після введення до бойового складу ВМС у 1982-1984 роках катерів типу “Гепард” (проект 143А) без ТА проект 143 стали позначати 143В (тип “Альбатрос”). Катери проекту 143А (спочатку S71-S80) отримали назви “Гепард”, “Пума”, “Хермелін”, “Нерц”, “Цобель”, “Фреттхен”, “Дакс”, “Оцелот”. «Візель» та «Хієн».Почата з 1994 року на них встановили нове РЕВ та ПУ ЗУР (замість кормової 76-мм АУ).