Ракетні катери типу Комар (за класифікацією НАТО) будувалися в період 1959-1961 років. Усього було збудовано близько 100 таких катерів з дерев’яним корпусом. Вони ознаменували появу нового компонента катерного флоту. Перші катери цього типу були переобладнані з щойно збудованих ТКА типу П6. На катерах типу «Комар» встановлені дві одинарні ракетні ПУ відкритого типу, зафіксовані в кормовій частині побортно під кутом 1,5° до осі корпусу та з кутом піднесення 12 °.
У пускових установках розміщуються спеціально розроблені крилаті ракети SS-N-2A «Styx» (кодове позначення НАТО) з рідинним реактивним двигуном та твердопаливним прискорювачем. Ракета має довжину 6,3 м і два крила, а також оснащена автопілотом та активною радіолокаційною головкою самонаведення l-діапазону. Маса її фугасної бойової частини складає 500 кг, а максимальна дальність польоту – 46 км. Для зменшення навантаження на носову частину модифікованого корпусу від торпедного катера 25-мм АУ та ходовий місток були переміщені ближче до корми. Так як ПУ виходили за габарити корпусу катера, у кормовій частині побортно на рівні палуби були змонтовані клиноподібні спонсони для кріплення ПУ.
У складі російського флоту катерів типу “Комар” не залишилося. Декілька таких РКА є у складі ВМС інших країн. У Китаї будувалися катери типу «Хегю», варіант із сталевим корпусом та двома 25-мм АУ. Багато хто з них все ще в строю. РКА типу «Комар» став першим у світі ракетним катером, який взяв участь у бойових діях. У жовтні 1967 року два такі єгипетські катери потопили есмінець «Ейлат» ВМС Ізраїлю.У квітні 1972 року північно-в’єтнамський катер цього типу випустив ракету «Styx» по трьох американських кораблях, які здійснювали обстріл берегових цілей на території Північного В’єтнаму. Крейсер УРО «Стеррет» вразив цю ракету своєю ЗУР «Терр’єр». Це був перший випадок, коли ПКР була збита іншою ракетою під час бойових дій.