Транспорти типу «Сіріус» («Сіріус», «Спіка» та «Сатурн») стоять окремо серед інших кораблів та суден ВМС США, оскільки створені у Великій Британії. Вони були побудовані на верфі компанії «Суон Хантер енд Уіґем Річардсон» у м. Уоллсендон-Тайн і в 1966-1967 роках були передані до допоміжного флоту ВМС Великобританії як транспорти постачання «Лзйнесс», «Тарбатнес» та «Стромнес».
Під час кризи, пов’язаної із захопленням американських громадян у заручники в Ірані (1979-1980 роки), в Індійському океані знаходилися дві авіаносні ударні групи ВМС США і для забезпечення їх постачання були потрібні додаткові судна. Крім того, довгостроковими планами будівництва флоту передбачалося мати дев’ять транспортів постачання флоту чисельністю понад 600 бойових кораблів.У зв’язку з цим ВМС США спочатку взяли в оренду два британські судна (1981 рік), а потім викупили всі три (березень 1982 – жовтень 1983) і ввели їх до бойового складу в січні 1981-го, листопаді 1981-го та вересні 1984 . У 2003 році вони входили до складу допоміжного флоту командування морських перевезень: “Сіріус” та “Сатурн” на Атлантичному флоті, “Спіка” – Тихоокеанському. Після переходу в американський флот транспорту пройшли модернізацію та отримали вдосконалене зв’язкове обладнання, апаратуру автоматизованої обробки даних та обладнання для передачі вантажів у море. У 1983-1984 роках на кормі транспортів встановили великі вертолітні майданчики для двох вертольотів CH/UH-46 “Сі Найт”. Пізніше були встановлені великі ангари з двома воротами та постом управління польотами на даху.
Кожен транспорт оснащений вісьмома бортовими постами передачі вантажів: чотирма для наливних та чотирма (два важкі та два середні крани) для сухих. Вантажомісткість кожного судна становить 8313 м3 сухих вантажів та 3921 м3 – замороженого продовольства. Усі транспорти у 1992-1996 роках пройшли ремонт з подальшою модернізацією засобів зв’язку, а також обладнання для обробки та передачі вантажів.
На початку XXI століття у складі ВМС США з транспортів постачання, крім суден типу «Сіріус», залишилися лише три транспорти типу «Марс», а саме «Ніагара-Фоллз», «Конкорд» та «Сан-Хосе». Інші чотири судна цього типу – “Марс”, “Сільванія”, “Уайт-Плейнс” і “Сан-Дієго” – були списані. Всі вони були побудовані на верфі компанії «Нешнл стил енд шипбілдінг» у м. Сан-Дієго та передані флоту у 1963-1970 роках.Вони мають у довжину 177,25 м, повну водотоннажність 16 500 т і одновальну паротурбінну ЕУ потужністю 22 000 л. е., що дозволяє розвивати швидкість 20 уз. Вантажомісткість кожного транспорту становить 2625 т. сухих та 1300 т. заморожених вантажів. На кожному з них базуються два вертольоти CH/UH-46 «Сі Найт».