Своєю появою на світ американська гвинтівка Спрінгфілд М1903, офіційно відома як US Rifle, .30 caliber, Model of 1903, зобов’язана війні між США та Іспанією, що мала місце в самому кінці XIX століття. Послані на Кубу американські війська, озброєні частиною застарілими гвинтівками однозарядними Спрінгфілд М1873 калібру .45–70, частиною новими магазинами системи Краг М1892 і М1898 калібру .30–40, помітно поступалися у вогневій мощі та дальності стрілянини мексиканським військам, озброєним 7 мм гвинтівками системи Маузер.
На основі досвіду, отриманого в цій компанії, було прийнято рішення про необхідність ухвалення на озброєння нової системи, більш прогресивної та потужної, ніж прийняті лише кілька років тому гвинтівки системи Краг. Таке рішення, безперечно, вимагало чималої політичної волі, оскільки нові Краги ще не відвоювали і 10 років. Проте рішення було прийнято, і в 1900 році державний арсенал у місті Спрінгфілд приступив до розробки нової гвинтівки та патрона до неї.В обох випадках за основу було взято розробки Маузера, причому за права на використання патентів фірми Маузер їй було заплачено близько 200 000 доларів США. Новий патрон мав оболонкову тупоконечну кулю масою 14,2 грама і довгу гільзу пляшкової форми без закраїни. Дульна швидкість кулі становила близько 670 м/с – майже на 100 м/с більше, ніж розвивала аналогічна куля, випущена з гвинтівки системи “Краг” патроном .30–40.
Нова гвинтівка загалом повторювала систему маузера зразка 1898, відрізняючись у деяких деталях. У 1903 році нова гвинтівка і патрон до неї були прийняті на озброєння ЗС США під позначеннями US Rifle, .30 caliber, M1903 і cartridge, ball, .30 caliber, M1903.Випущена малою серією (близько 5000 штук) гвинтівка була відправлена для випробувань до військ, однак у 1905 році за власною вказівкою президента США Теодора Рузвельта випуск гвинтівок був припинений, а всі вже випущені гвинтівки були відкликані назад на завод. Рузвельту категорично не сподобався… голчастий багнет, і він зажадав використати новий штик, відокремлений, клинкового типу.
Практично водночас німці здійснили черговий переворот у військовій справі, прийнявши на озброєння полегшену кулю із загостреним носиком оживальної форми. Така куля мала набагато кращу балістику та ефективну дальність, і американці вирішують оснастити свій новий патрон такою кулею. В 1906 на озброєння приймається патрон «cartridge, ball, .30 caliber, M1906», широко відомий просто як .30-06. Від старішого патрона зразка 1903 року (також позначався як .30–03) патрон .30-06 відрізнявся гострою оболонковою кулею масою 9,6 грама з початковою швидкістю близько 880 м/с. Під новий патрон на випущених гвинтівках довелося ставити нові приціли. Випуск гвинтівки М1903 вівся на державних арсеналах у Спрінгфілді та Рок Айленді (Springfield armory та Rock Island armory).У ході першої Світової війни експедиційний корпус Армії США в Європі відчував великий недолік у гвинтівках М1903, через що американцям довелося терміново використати гвинтівку М1917 – переробку англійської гвинтівки Enfield P-14 під патрон .30-06. Крім того, деякі гвинтівки М1903, випущені до 1918 року, мали неякісне загартування ствольної коробки, через що мали місце проблеми з руйнуванням ствольних коробок під час стрільби.Після 1918 року, з впровадженням нових технологій обробки та загартування сталі, ця проблема була усунена.
У міжвоєнний період гвинтівка М1903 зазнала мінімум змін – у 1929 році було прийнято варіант М1903 А1, який відрізнявся від М1903 тільки новою ложею з напівпістолетною рукояткою замість прямої шийки приклада – так звана ложа типу C stock. Випуск гвинтівки М190 3А1 був дуже незначним, оскільки в 1936 США офіційно прийняло на озброєння самозарядну гвинтівку Гаранда М1.Однак, з початком Другої Світової війни США знову відчули гостру нестачу гвинтівок, і виробництво М1903 було відновлено фірмами Remington Arms та Smith-Corona Typewriters. При цьому для спрощення та здешевлення виробництва у 1942 році фірмою Ремінгтон був розроблений варіант гвинтівки М1903А3, що відрізнявся широким використанням штампованих деталей та зміненим прицілом – замість звичайного відкритого цілика було прийнято діоптричний.
Гвинтівки М1903А3 випускалися з 1942 по 1945 рік, паралельно з гвинтівками М1903, причому деякі гвинтівки М1903А3 могли мати ложу старого зразка, з прямою шийкою, а деякі – ложу за типом А1 (C-stock), з напівпістолетною. Крім того, на основі гвинтівки M1903А3 фірма Ремінгтон створює першу американську спеціалізовану гвинтівку снайперську, позначену М1903А4.Снайперка мала спеціально відібраний стовбур більш якісного вироблення та оптичний приціл кратності 2,5Х, а відкритих прицільних пристосувань та кріплення для багнета не мала. Варіант М1903А4 виявився довготривалим в Армії США – він використовувався аж до 1960-х років, коли на зміну прийшли снайперські гвинтівки М21 калібру 7,62 мм НАТО.
Крім перерахованих вище, існували ще 2 варіанти гвинтівки М1903. Перший – це використана в 1918 році гвинтівка M1903 Mark 1. Вона відрізнялася тим, що була пристосована для встановлення так званого пристрою Педерсена, що перетворював магазин під потужний патрон на самозарядну гвинтівку під патрон відносно малої потужності. Пристрій Педерсена встановлювався замість штатного затвора та дозволяв стріляти спеціальними 7,62 мм патронами з циліндричною гільзою.
Живлення пристрою здійснювалося з притисканих праворуч – зверху коробчастих магазинів на 40 патронів. Для встановлення пристрою у гвинтівок М1903 у правій стінці ствольної коробки прорізалося вікно для викиду стріляних гільз, модифікувався УСМ та відсікач магазину. Всього було виготовлено близько 60 000 пристроїв, з міркувань секретності, що називалися US pistol, semi-automatic, .30 caliber, M1918, і близько 100 000 модифікованих гвинтівок.На момент їх надходження до армії війна вже закінчилася, а експлуатація у військах виявила масу проблем, тому у 1920-х роках усі пристрої Педерсена були зняті з озброєння та знищені, а гвинтівки перероблено під загальний стандарт.
Ще одним цікавим варіантом став М1903 А2. Це по суті була навіть не гвинтівка, а встановлені в спеціальний адаптер ствол із коробкою затвора і магазином. Адаптер ставився в ствол 76 мм гармати і використовувався для тренування гарматних розрахунків. Пізніше адаптери було створено й у знарядь інших калібрів.
;
Гвинтівка Springfield M1903 базовий варіант 1898 року
Гвинтівка Springfield M1903 А1 з новою ложею з напівпістолетною рукояткою замість прямої шийки приклада та встановленим оптичним прицілом
Гвинтівка Springfield M1903 А3 замість звичайного відкритого цілика був прийнятий діоптричний
Снайперська гвинтівка Springfield M1903 А4
Гвинтівка Springfield M1903 Mark I із пристроєм Педерсена
Пристрій Педерсена перетворює гвинтівку Springfield M1903 під потужний патрон на самозарядну гвинтівку під патрон відносно малої потужності
Перша американська спеціалізована снайперська гвинтівка Springfield М1903 А4
