Голчаста зброя Дрейзе стала справжнім проривом у справі зброї. Його скорострільність просто приголомшувала сучасників. Так, під час австро-прусської війни 1866 року, у бою під Трауте, прусські піхотинці, озброєні новими гвинтівками Дрейзе, знищили 3,5 тисяч солдатів противника, самі ж втратили втричі менше. Франція теж не хотіла відставати від своїх заклятих друзів і в тому ж році розробила і використала гвинтівку системи Шасспо (Chassepot Mle 1866).Гвинтівка Шасспо перевершувала зброю Дрейзе за рахунок більш короткої та міцної голки. Також під цю гвинтівку компанією “Імператорський завод Тюля” (“Manufacture Imperiale de Tulle”) був розроблений і новий багнет.
Це був багнет з клинком ятаганного типу, його довжина становила 58 сантиметрів. По обидва боки клинка було розташовано по одній частині. Як і в штика зразка 1842 року, бойовий кінець був зроблений двогострим, що збільшувало його ріжучі та проникні властивості. Традиційно для багнетів першої половини XIX століття, рукоять з поперечними жолобками в ній відлита з латуні. У спинці рукояті відлитий довгий паз для ложа гвинтівки. У головці – Т-подібний паз із пластинчастою пружиною.Хрестовина сталева, її нижня частина загнута до леза. Лапки хрестовини над кільцем з’єднуються одним гвинтом.
На спинці клинка багнетів виробництва Франції гравірувалася назва фірми-виробника. Помилково думати, що на спинці клинка також вигравірували рік і місяць виготовлення багнета. Насправді, клинок випускався окремо від рукояті та хрестовини, тому гравіювання на спинці клинка вказує на рік та місяць виготовлення клинка.Усього зустрічається чотири варіанти гравіювання, пов’язаних з різними періодами в історії Франції:
1866-1870 роки, кінець Другої Імперії: курсивний напис виду «Імперський завод *назва заводу*, місяць і рік виробництва»; У вересні 1870 року було повалено Наполеон III. Влада зосередилася у руках тимчасового уряду національної оборони. Клеймо залишилося тим самим, проте його початок змінився на «Національний завод…»; 1872-1873.Клеймо формату «*назва заводу*, місяць, рік»; Після 1873 року до припинення виробництва: «виробник зброї *назва виробника*, місяць, рік».
Однак під час франко-прусської війни 1870-1871 років з’являлися й інші тавра: тавра приватних підприємств Франції та збройових заводів Німеччини, Бельгії та Великобританії. Багнет зр. 1866 року закордонного виробництва вирушали на експорт у ті країни, на озброєнні яких складалися гвинтівки Chassepot Mle 1866. На хрестовині багнета і біля гирла піхв ставився серійний номер гвинтівки, а не багнета.Справа в тому, що кожен випущений багнет випускався разом з гвинтівкою і підганявся під неї, отже, багнет не завжди міг кріпитися до «чужої» зброї. Навряд чи це викликало схвалення військових.
Номер гвинтівки складався з великої літери, що позначає арсенал, та цифр. Виняток становлять літери «X» (так маркувалася зброя, що випускалася в обложеному Парижі під час франко-прусської війни) та «Z» (штики, що випускалися без гвинтівок). Частина багнетів пішла на озброєння флоту та колоніальних частин. На таких багнетах ставилося тавро-якір. Також деякі багнети були захоплені Німеччиною і застосовувалися в прусській армії.Само собою, кільця трофейних багнетів перероблялися для кріплення до німецької зброї.
Литература, що використовується