У 1887 році, через рік після прийняття гвинтівки Лебеля на озброєння, французька кавалерія визнала вкорочену гвинтівку Лебеля непридатною для кавалерії. Вся справа була у трубчастому підствольному магазині, який заряджати було неймовірно довго навіть в умовах випробувань. В результаті в 1890 був розроблений і прийнятий на озброєння кавалерійський карабін системи інженера Еміле Бертьє. Затвор нового карабіна був модернізованим затвором гвинтівки Гра.
Боїхарчування здійснювалося із серединного магазину конструкції Манліхера, але відрізнявся тип обойми: у карабінах системи Бертьє обойма з трьох набоїв була симетричною, тоді як у Манліхера – звужувалась донизу. Карабін гідно оцінили кавалеристи, кірасири та жандарми, а в 1892 році був випущений і артилерійський варіант. Разом з артилерійськими карабінами того ж року було розроблено багнет до них.
Штик носився в сталевих піхвах з наконечником у вигляді кульки та скобою. Клинок багнета однолезовий, з двома долами, по одному з кожного боку клинка. Ще одна невелика дол розташована на обусі біля вістря. Рукоятка, що складається з двох дерев’яних (рідше пластмасових) щічок, приклепана до хвостової частини клинка. У голівці ручки є заглиблення у формі циліндра. Цим заглибленням багнет насаджувався на спеціальний стрижень у цівці. Насаджений таким чином багнет краще утримувався на стволі гвинтівки.Усередині поглиблення розташований фіксатор у вигляді пружинної клямки, пружина фіксатора захована в головці рукояті. Хрестовина сталева, з боку леза загнута до вістря, з боку обуха розташоване кільце для кріплення до ствола гвинтівки. На внутрішній стороні кільця розташований поздовжній виріз для мушки.
Клейма армійської та інспекційної приймання розташовані на хрестовині, п’ятій клинку та на піхвах біля гирла. Також на піхвах і хрестовині ставився номер гвинтівки: одна-дві великі літери та кілька (не більше п’яти) цифр. На багнетах ВМФ Франції та колоніальних частин також зустрічається тавро-якір. На обусі клинка багнетів, вироблених заводом Шательро, є курсивне тавро фірми-виробника, а також місяць і рік випуску.На багнетах, випущених після листопада 1893 року, це тавро відсутнє.
Банки, випущені раніше липня 1898 року, не мають пазів для цівки гвинтівки в спинці рукояті. З 1917 року на зміну пластмасовим щічкам рукояті приходять дерев’яні, що кріпляться на двох ширших заклепках кожна. З 1918 зрізається загнута частина нижнього кінця хрестовини, хоча за документами багнети з обрізаною хрестовиною прийняті на озброєння тільки в 1925 році. Штик зразка 1892 року випускався до квітня 1912 року, після чого йому на зміну прийшов штик зразка 1892 року другого зразка.
Технічні характеристики багнета до артилерійського карабіна Berthier Mle 1892: Загальна довжина, мм: 515; Довжина клинка, мм: 400; Ширина клинка, мм: 23; Внутрішній діаметр кільця в хрестовині, мм: 13
Литература, що використовується