У 1940 році в британській армії було організовано перший в її історії підрозділ спеціального призначення («коммандос») для рейдів на найважливіші німецькі об’єкти в Нормандії, на узбережжі Франції. Підготовку цього невеликого елітного підрозділу було доручено капітану Вільяму Фейрберну та капітану Еріку Сайксу.Обидва вони служили в шанхайській поліції, де вивчали бойові мистецтва та рукопашний бій зі зброєю та без зброї, у тому числі прийоми використання як ефективної зброї будь-яких підручних засобів. Крім того, вони навчилися вбивати безшумно.
Коли Фейрберн і Сайке почали виконання своїх нових обов’язків, вони виявили, що командос озброєні ножами-кастетами типу BC-41. Однак Фейрберн і Сайкс мали власні уявлення про те, яким повинен бути бойовий ніж, і вони звернулися зі своїми ескізами до найвідомішого британського виробника холодної зброї — «Wilkinson Sword Company». Перша партія бойових ножів Фейрберна-Сайкса (Fairbair Sykes) була отримана у січні 1941 р.Цей ніж мав гострий клинок, що звужується, довжиною 18 см, просту овальну гарду і довгу рукоять, що за формою нагадувала веретено. Перший зразок ножа Fairbairn-Sykes мав відігнуті в різні боки кінці перехрестя та клинок з гладкою п’ятою та тоншим вістрям.
На рукояті перших випусків наносили дрібну насічку, що забезпечувала надійний хват навіть вологою рукою. Пізніше ручки стали робити ребристими. Леза були заточені до бритвенної гостроти, а гарда призначалася не для парірування ножа противника, а для того, щоб рука власника не сковзнула з рукояті на клинок, що занурюється в тіло ворога, і не поранилася. Ніж був виконаний таким чином, що центр ваги знаходився біля рукояті одразу ж за гардою.Зазвичай ніж тримали в піхвах, пришитих усередині лівої кишені брюки, — у правій кишені носили пістолет. Проте ніж можна було носити по-різному — за поясом, халявою чи рукавом. Ніжні можна було закріпити в будь-якому місці, якому віддавав перевагу той чи інший солдат.
Третій зразок ножа Fairbairn-Sykes виробляли у найбільших кількостях як під час Другої світової війни, так і після неї. Спочатку цей зразок випускала компанія Wilkinson Sword, потім його модифікували і покращили, після чого за контрактами його робили інші виробники. Відмінною особливістю кинджала третього зразка є гофрована ручка. Вважають, що всього було випущено понад мільйон цих ножів. Ніж Фейрберна-Сайкса F-S (Fairbairn-Sykes) випускався у багатьох варіантах, його копіювали і сили спеціального призначення інших країн.
Американська армія в 1943 р. закупила 3420 екземплярів, і цей варіант отримав позначення V-42. Значна кількість виготовлених у Британії ножів була продана американським солдатам, розквартованим в Англії перед їх відправкою до континентальної Європи або Північної Африки. Недовго цей ніж перебував на озброєнні американської морської піхоти. До цього часу ніж «F-S» є символом командос – формувань морської піхоти та повітряно-десантних військ особливого призначення у збройних силах Великобританії.
Литература, що використовується