У 1915 році, відразу після закінчення німецького наступу, настала черга позиційної війни. Дальнобійність не тільки артилерії, а й звичайної стрілецької зброї стала суттєво перевершувати мобільність армій. Зрозуміло, що в такій ситуації оборонялися отримували незаперечну перевагу перед наступаючими. Перевага тільки посилювалася, якщо оборонна сторона грамотно збудувала мережу укріплень. Нападники майже не мали варіантів ведення наступу.Не були придумані танки, а бойова ефективність бомбардувальної та штурмової авіації була ще надто низькою, щоб надавати якусь суттєву підтримку своїм військам. Артилерія того часу також не дозволяла провести потужну та швидку артпідготовку.Тому генералам протиборчих сторін залишався лише прорив оборони противника (після тривалої артпідготовки) піхотою, що настає або в щільному строю, що полегшувало завдання кулеметникам ворога, або стрілецьким ланцюгом, менш вразливим для вогню противника.
Ті небагато піхотинців, що доходили до окопів противника, вступали в бій у тісних і вузьких окопах, застосовуючи ручні гранати та багнети. Різноманітністю багнетів славилася армія кайзерівської Німеччини. Один із них це Тимчасовий багнет зразка 1914 року (Interim Seitengewehr 14). Виробництво цього багнета почалося з початком війни.Через величезні масштаби проведеної мобілізації з’ясувалося, що багнетів, зроблених до війни, катастрофічно не вистачає, і життєво важливо терміново укомплектувати бійців багнетами. Новий багнет був розроблений вже у вересні 1914 року, у два наступні місяці армія замовила кілька партій загальною кількістю мільйон клинків, але трохи пізніше частина замовлених партій так і не пішла у виробництво.
Клинок «Временного штика зразка 1914 року» прямий, з одностороннім заточенням, з двох його сторін зроблено невелику дол. Нижня третина клинка обопільна. Рукоятка набирається із двох дерев’яних накладок, що пригвинчуються до хвостової частини клинка на два гвинти. У правій накладці знаходиться отвір, за допомогою якого чиститься паз у формі літери «Т», розташований у навершині ручки. Паз розширюється в міру наближення до хрестовини. Сама хрестовина прямої форми і дуже коротка.Ніжні лилися з металу, їх гирло злегка пружне для кращого утримання багнета в них, наконечник являє собою литу металеву кульку. Ніжні кріпилися до форми за допомогою спеціальної кліпси. Штик практично не відзначався ніякими особливими таврами. На його спинці клинка ставився відбиток інспекторської приймання, п’ята клинка відзначалася штампом фірми-виробника.
Випуск «Временного штика зразка 1914 року» був рівномірно розподілений між підприємствами Німецької Імперії та повністю окупованою на той момент Бельгією. Колекціонери відзначають сум’яття і плутанину щодо цього багнета, оскільки в німецьких облікових документах він фігурував одночасно як «Тимчасовий багнет зразка 1914 року» (Interimseitengewehr 1914) і як «Штик зразка 1914 року» (Seitengewehr 1914), що, ясності.Виробництво «Временного штика зразка 1914 року» було згорнуто в 1915 році.
Литература, що використовується