Ця зброя була розроблена шведським інженером Пальмкранцем, а виготовлена 1875 року компанією «Максим-Норденфельт». Випускалися його різні версії, але принцип дії в усіх варіантів був однаковий. Він у тому, що це стовбури заряджалися одночасно і стріляли у швидкій послідовності. Стрілець керував важелем, при натисканні на який вперед потрібна кількість набоїв потрапляла в патронники.Потім до набоїв підходив впритул блок з ударниками; коли важіль перебував у крайньому передньому положенні, ударники швидко, один за одним приходили в дію. При відведенні важеля назад порожні гільзи екстрактувалися і весь процес повторювався. Так як стволи стріляли не всі відразу, а один за одним, вібрація при пострілах знижувалася.
У кулеметі вперше використовувався бронебійний снаряд із сталевим наконечником. Ще однією особливістю варіантів з п’ятьма і більше стволами була можливість вручну відрегулювати кожен ствол так, що при стрільбі на відстань 275 м кожен наступний постріл відхилявся від попереднього приблизно на 1 м. «Норденфельт» був прийнятий Англією на озброєння в 1898: армія та військово -Морські сили використовували триствольні і пятиствольні його версії калібрів .45 і .303.Зброя була громіздкою і не зовсім зручною у використанні, але компанія «Норденфельт» була гарним продавцем, і їй вдалося переконати командування армій кількох країн, щоб вона прийняла її кулемет на озброєння. Загалом зброя була дуже ефективною: скорострільність десятиствольного варіанта складала близько 400 пострілів за хвилину.
