Поразка Німеччини у Першій Світовій війні (1914-1918 роки) поставила цю країну в украй невигідні умови в плані розробок озброєння. Згідно з умовами Версальського договору, німці не могли займатися новими проектами автоматичної зброї. Однак було знайдено простий вихід, який не суперечив букві закону: для конструкторських пошуків залучалися дружні та нейтральні держави, наприклад, Швейцарія.
Вже 1929 року невелика швейцарська компанія з виробництва зброї «Солотурн» («Waffenfabrik Solothurn AG») стала власністю німецького збройового концерну «Рейнметал-Борзинг» («Rheinmetall-Borsig»). У тому ж році на світ з’явився досвідчений зразок ручного кулемета S2-100, відомий також під маркуванням MG 29. Згодом ця зброя була піддана деяким технічним доробкам і стала випускатися під заводським індексом S2-200.У 1930 році ручний кулемет прийняли Австрійські Збройні Сили (під маркуванням MG 30), а через рік Армія Угорщини також почала використовувати MG 30 (маркування в Угорщині – 31М). Як в Австрії, так і в Угорщині, боєприпасом для S2-200 став новий на ті часи патрон 8-56 мм R. Зрозуміло, що тими чи іншими шляхами ця зброя з’являлася і в Німецьких військах.Що характерно, широкому загалу цей кулемет відомий саме під маркуванням MG 30, яке використовувалося як в Австрії, так і в Німеччині.
Ручний кулемет S2-200 є автоматичною зброєю зі швидкозмінним стволом. Охолодження ствола кулемета – повітряне. Зброя базується на автоматиці короткого ходу стовбура за його віддачі. Процес замикання самого ствола MG 30 проводиться за допомогою поворотної муфти, на якій виконано переривчасте різьблення. Муфта розміщена на казенній частині стовбура кулемета і при своєму повороті зчеплює стовбур з затвором, на якому виконано різьблення у відповідь в головній частині. Вогонь вівся з відчиненого затвора.Режим стрільби з даного кулемета – поодинокі постріли або стрільба чергами; вибір режиму ведення вогню проводився за допомогою натискання на верхній або нижній сегмент спускового гачка відповідно. Живлення зброї боєприпасами вироблялося з коробчатого магазину місткістю 30 набоїв, який приставлявся зліва. Процес викиду відстріляних гільз здійснюється праворуч.Штатно кулемет S2-200 комплектувався двоногою складною сошкою, втім, додатково до нього міг йти верстат-тренога досить складної конструкції.
Основна заслуга у створенні ручного кулемета MG 30 належить відомому інженеру-зброяру Луїсу Штанге (Louis Stange), який запропонував дуже технологічну і просту конструкцію даної зброї, яка орієнтувалася на застосування в основному токарних металообробних верстатів загального призначення (стандартних на той момент). Також в цьому кулемета дуже вдало використовувалася компонування з боковим магазином, що примикається, і оригінальним «лінійним» розміщенням прикладу.Що стосується безпосередньо ручного кулемета S2-200, то незабаром його витіснив кулемет MG 34, а потім і на заміну йому прийшов MG 42.
Компанією «Солотурн» проводилося лише остаточне складання (і, відповідно, перевірка) кулемета, а ось деталі та комплектуючі проводилися австрійською фірмою «Штайр-Манліхер» («Steyr-Mannliche»). Згодом особливості конструкції кулемета («лінійний» приклад, розташування магазину, а також деякі інші тонкощі) були використані при створенні легендарної гвинтівки FG42.