Протягом багатьох років ВМС Китаю складалися з кораблів і катерів, побудованих в СРСР або за радянськими проектами. У 1959 році з’явилися перші катери, з яких розпочалася велика програма з будівництва патрульних сил китайського флоту. Це були патрульні катери типу «Шанхай» (проект 062), яких, починаючи з 1961 року, було побудовано понад 350 одиниць п’ятьма групами, одна з яких все ще виробляється на експорт.Ці досить прості катери становили свого часу основу патрульних сил ВМС Китаю. Катери типу «Шанхай-1» мали довжину 35,1 м і були озброєні спареними 57- та 37-мм АУ в носі та кормі. Катери типів «Шанхай-2», «Шанхай-3» (або «Хайчжуй», проект 062/1), «Шанхай-4» та «Шанхай-5» були більшими, відрізнялися складом озброєння та конструкцією ходового містка. До 2003 року катери типу «Шанхай-1» було повністю виведено зі складу ВМС, а приблизно 98 катерів інших типів залишилися у строю.Деякі з них озброєні реактивним бомбометом РБУ-1200, а деякі, можливо, використовуються як тральщики.Велика кількість катерів була поставлена на експорт, у тому числі в Албанію (шість), Бангладеш (вісім у 1980-1982 роках), Демократичну Республіку В’єтнам (вісім у травні 1966-го), Єгипет (чотири у 1984-му). , Гвінею (шість), Камерун, КНДР (12), Конго (три), Пакистан (12), Сьєрра-Леоне, Танзанію (сім у 1970-1971 і два в 1992 роках), Туніс (два в 1977-му), Шрі-Ланку (п’ять у 1972 і три у 1991 роках) та Румунію, яка, крім того, самостійно будувала три різновиди цих катерів.
Приблизно у 1966 році з’явився перший торпедний катер на підводних крилах типу «Хучуань» (проект 025/026), розроблений та побудований Китаєм самостійно на судноверфі «Худонг» у Шанхаї. Згодом цей тип поділився на дві групи. Катери типу «Хучуань-1» мають на озброєнні дві спарені установки 14,5-мм кулеметів (у середній частині корпусу та в кормі), а ходовий місток у них розташований перед торпедними апаратами.У катерів типу «Хучуань-2» місток зрушений у бік корми на один рівень з ТА, а установка з кулеметами – із середньої частини корпусу до носової. Катери обох груп мають суцільнометалеві корпуси з передніми підводними крилами, що забираються всередину корпусу при знаходженні у водовипромінювальний режим. Близько 140 таких катерів було у складі ВМС НВАК, а експортні поставки здійснювалися до Албанії, Бангладешу, Пакистану, Танзанії та Румунії, в якій було налагоджено власне виробництво.