Патрульні підводні човни типу Collins

У зв’язку з необхідністю заміни застарілих дизель-електричних підводних човнів типу «Оберон» керівництво ВМС Австралії у першій половині 1980-х років. прийняло рішення оцінити повний спектр підводних човнів зарубіжної споруди для того, щоб знайти проект, що відповідає їх оперативно-тактичним вимогам і підходить для будівництва на австралійських верфях.У кінцевому підсумку вибір припав на шведський проект, тип 471 компанії «Kockums», й у червні 1987 р «Австраліан сабмарин корпорейшн» уклала з компанією «Kockums» контракт на шість таких підводних човнів, будівництво яких мала здійснюватися в Аделаїді (Південна Австралія) . В Австралії вся серія отримала назву човнів типу Collins. Контракт передбачав збільшення замовлення ще на два човни, але це право не було реалізовано.

Складання перших секцій човнів почалося в червні 1989 р., носові та центральні відсіки перших човнів були зроблені у Швеції та направлені морським транспортом до Аделаїди для з’єднання із зібраними тут секціями. Човни були закладені в період з лютого 1990 по травень 1995, спущені на воду з серпня 1993 по листопад 2001 і здані флоту в період з липня 1996 по 2003 включно.Вони отримали назви – підводні човни ВМС Австралії “Коллінз” (Collins), “Фенкомб” (Farncomb), “Уоллер” (Waller), “Дечейнекс” (Dechaineux), “Шіан” (Sheean) і “Ренкін” (Rankin).

Озброєння та система управління вогнем/бойова керуюча система, остання доставила багато занепокоєння під час встановлення та початкової експлуатації, були американськими зразками, тоді як гідроакустичні системи – французькі та австралійські. Як зазначено вище, проблеми виникли з бойовою системою виробництва компанії «Боїнг/Рокуелл», що управляє, і лише після того, як буде встановлена ​​апаратура «Рейсіон» CCS Мк 2, приблизно з 2007 р., можна буде розцінювати човни як повністю боєготові. На всіх човнах в ході будівлі було встановлено звукопоглинаюче покриття легкого корпусу, за винятком човна «Коллінз», на якому воно було встановлено пізніше, та перископи компанії «Пікінгтон» (нині «Талес») – пошуковий «Оптронікс» СК43 та командирський СН93 .Всі торпедні апарати розміщені в носовій частині човна і можуть використовувати як важкі торпеди Мк 48 Mod 4, так і протикорабельні ракети UGM-84B «Гарпун» з підводним стартом, при цьому загальна кількість засобів ураження може становити 22 одиниці.Альтернативний варіант бойового комплекту – 44 хв Торпеда Мк 48 Mod 4 – це засіб ураження подвійного призначення з активно-пасивним самонаведенням, здатний доставляти бойову частину масою 267 кг (590 фунтів) на відстань 38 км (23,6 милі) зі швидкістю 55 уз на відстань 50 км (31,1 милі) зі швидкістю 40 уз. Перезаряджання торпедних апаратів здійснюється стисненим повітрям.

Масштабні заходи щодо вдосконалення човнів підвищили їхню надійність і знизили рівень шумності. Розглядається питання щодо оснащення човнів повітронезалежною енергетичною установкою виробництва компанії «Стерлінг» за рахунок подовження корпусу: у Швеції вже закуплено установку для проведення випробувань.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Scroll to Top