Підводні човни типу «Мін», або типу 035 (ES5 в експортному варіанті), яких до початку 2000-х рр. було збудовано 23 одиниці, за чисельністю становлять основу угруповання підводних човнів із звичайними силовими установками ВМС Китаю та є подальшим розвитком радянського типу «Ромео», розробленого в 1950-х роках.Відповідно до західних стандартів цей тип застарілий, але, зберігаючи деякі можливості для дозорної служби та оборони узбережжя, є відносно недорогою заміною застарілим китайським підводним човнам типу 033 («Ромео»), Близько 13 одиниць входять до складу північного флоту і базуються в Люйшуні, Ціндао і Сяпіндао, інші роки входять до складу південного флоту.
Після будівництва у 1960-х рр. човнів типу 033 і ряду подальших їх модернізацій китайці в 1967 р. прийняли рішення створити вдосконалений підводний човен, проект якого ґрунтувався б на радянському оригіналі. Розробка проекту була доручена 701 суднобудівному інституту в Ухані, а будівництво човнів нового типу – Уханьському суднобудівному заводу.Було поставлено завдання створити човен з більшою швидкістю підводного ходу і дальністю плавання, ніж у підводних човнів типів «Ромео» і 033. Перший човен нового типу був закладений у жовтні 1969 р., спущений на воду в липні 1971 р. і введений до складу флоту у квітні 1974 р. Перші два або три човни, будівництво останнього з яких було завершено в 1979 р., були дослідними зразками типу ES5C/D з трьома волоніями. Наприкінці 1980-х років. вони були здані на злам.Серійний варіант, що отримав позначення тип ESSE, мав низку відмінностей і був запущений у виробництво: по два човни сходили зі стапелів щорічно з 1988 до 1995 р., коли кількість човнів у складі північного флоту була доведена приблизно до 12 одиниць.
Відновлення виробництва. На цьому етапі передбачалося, що наступниками човнів типу 033 у ВМС Китаю стануть нові дизель-електричні підводні човни типу 039 (тип «Сун»), проте відстрочки у реалізації програми їх розробки призвели до того, що в 1997 р. було відновлено будівництво човнів типу 035, які потім передавалися до складу південного флоту.Останні в серії одиниці будувалися у відповідності до стандартів човнів типу 035G, які могли бути запропоновані на експорт як човни типу ES5F. На цих зразках було реалізовано низку удосконалень, необхідність впровадження яких випливала з досвіду застосування перших у серії човнів.Вони включали встановлення французької пасивної ГАС визначення дальності та ведення розвідки DUUX 5, удосконаленої системи управління вогнем, сучасної керуючої системи вироблення даних для підвищення ефективності торпедної стрільби, а також використання чорного плиткового безехового покриття корпусів човнів для зниження їх шумності і можливості виявлення супротивником .
Вважають, що один з човнів типу 035G має корпус довший на 2 м (6 футів 7 дюймів), ніж інші човни, проте значення цієї зміни конструкції залишається нез’ясованим. Мабуть, не мають під собою вагомих підстав припущення про використання на човнах типу «Мін» одновальної конструкції рушія, тоді як ряд джерел стверджує, що вони мають два рушії.