Зовнішня торгівля Сінгапуру багато в чому залежить від стану судноплавства в Малакській протоці та Південно-Китайському морі, через які проходить більшість морських шляхів, що з’єднують Індійський і Тихий океани. Тому Сінгапур містить невеликі, але дуже ефективні ВМС.
На відміну від 12 патрульних кораблів типу «фіарлес», що не мають ракетної зброї, що володіють невеликою швидкістю ходу і озброєних торпедними апаратами для боротьби з підводним човном, шість ракетних катерів типу «Сі Вулф» являють собою потужну ударну силу, яку доповнюють шість корветів типу «Вікторі». Ці катери – “Сі Вулф”, “Сі Лайон”, “Сі Дрегон”, “Сі Тайгер”, “Сі Хок” та “Сі Скорпіон” – побудовані за проектом FPB 45 фірми “Люрссен” на її верфі в м.Вегезак (перші два корпуси) та на заводі сінгапурської компанії SBEC (решта). Вони були передані флоту у 1972-1976 роках і мали на озброєнні перші експортні зразки ізраїльської ПКР «Габріель».
Ракетне озброєння катерів розміщується в кормовій частині, а перед надбудовою встановлено артилерійське, представлене шведською одногарматною універсальною 57-мм АУ SAK-57 фірми «Бофорс» зі стовбуром довжиною 70 калібрів, яке забезпечує максимальну дальність стрільби 17 км. Починаючи з 1988 року на всіх катерах поступово було проведено модернізацію ракетного та радіоелектронного озброєння.Основні зміни торкнулися ракетних комплексів: триконтейнерна ПУ ВКР «Габріель» була замінена двома двоконтейнерними ПУ ПКР «Гарпун». Крім того, замість 40-мм ЗАУ “Бофорс” встановили ПУ ЗУР “Сімбад”. У 2005 році планується розпочати виведення цих катерів з бойового складу.