З 1964 по 1965 рік у Калінінграді було побудовано дев’ять сторожових кораблів проекту 35 (за західною класифікацією легкі фрегати, FFL), які отримали в НАТО позначення тип «Mirka-I», до яких з другої половини 1965-го по 1966 рік , додалися дев’ять кораблів модернізованого проекту 35-М (за класифікацією НАТО – Mirka-II klass frigate). Вони мали вужчу спеціалізацію порівняно з малими протичовновими кораблями типу «Петя» більш ранньої споруди.Як і всі протичовнові кораблі, в 1978 вони стали називатися сторожовими кораблями.
Кораблі проекту 35, в даний час виведені зі складу флоту, базувалися на Балтійському та Чорноморському флотах ВМФ СРСР.Енергоустановка цих кораблів була аналогічна встановленим на коробках типу «Петя» і була комбінованою дизель-газотурбінною установкою, яка дозволяла протягом тривалого часу йти з середньою швидкістю (наприклад, при патрулюванні або ескортуванні) і, при необхідності, з великою швидкістю (і швидким) набором цієї швидкості) виходити на заданий рубіж для пошуку, виявлення та знищення підводних човнів супротивника.
Кораблі обох типів були озброєні двома універсальними спареними 76-мм арт. установками, встановленими на баку та позаду щогли. Відмінність між ними полягала у протичовновому озброєнні. На коробках типу «Мирка-I» були встановлені чотири 12-стовбурні 250-мм РБУ – дві поряд один з одним перед ходовим містком і дві в кормі по обидва боки одного з двох (переднього) газовідвідних пристроїв ЕУ – і один п’ятитрубний протичовновий ТА, розміщений по центру корпусу позаду ґратчастої щогли.На коробках типу «Мирка-2» кормові РБУ були відсутні, а між надбудовою та щоглою було встановлено ще один п’ять трубний ТА. Обидва торпедні апарати призначалися для стрільби 533-мм електричними протичовновими торпедами. На кількох останніх МПК типу “Мирка-2” замість РЛЗ ВВЦ “Slim Net” встановили РЛС “Strut Curve”.Майже всі кораблі обох підтипів згодом були оснащені ГАС, що опускається, яку розмістили або замість укладання глибинних бомб у внутрішньому приміщенні по лівому борту в кормі або поряд з ходовим містком. За допомогою цієї ГАС передбачалося підвищити можливості виявлення ПЛ у таких районах, як Балтійське море, де гідрологічні умови надзвичайно складні. Останні МПК типу «Мирка» були виведені зі складу флоту на початку 1990-х років.