У 1984 році було закладено танкер «Генрі Дж. Кайзер», перший у серії з 18 танкерів для ВМС США. Перші три таких судна були передані флоту в 1987 році, що дозволило списати застарілі танкери типів «Неошо» будівлі 1950-х років, і «Міспілліон» (1940-ті).
Історія будівництва танкерів типу «Кайзер» мала нещасливу долю. Головне судно мало різні технічні проблеми, у тому числі вібрацію корпусу під час руху з великою швидкістю. Два танкери, «Бенджамін Ішервуд» та «Генрі Ек-форд», перебували у стадії будівництва на верфі компанії «Пенншип», коли та збанкрутувала. Замовлення було передано судноверфі у м.Тампа, однак у зв’язку зі значним відставанням від графіка він був анульований в 1993 році, а недобудовані корпуси в 1997 і 1998 роках здані на злам. затримано у зв’язку з оснащенням їх подвійними корпусами відповідно до Закону про захист від забруднення нафтопродуктів від 1990 року. Це також призвело до скорочення на 17% їхньої вантажомісткості.
Танкер типу «Кайзер» може одночасно заправляти два кораблі, передаючи їм 3406860 л. дизельного або 2044116 л. авіаційного палива на годину. Крім того, він може перевозити свіже та заморожене продовольство. У приміщеннях для зберігання сухих вантажів площею 687,4 м2 можуть бути розміщені 132 стандартні контейнери з охолодженим продовольством. Нормальна вантажомісткість становить 28620 т.корабельного або авіаційного палива, а на останніх трьох суднах у серії, що мають подвійний корпус, цей показник знижено до 25 281 т. Танкери входять до складу командування морських перевезень і укомплектовані екіпажами, які в основному складаються з цивільних фахівців. Крім вищезгаданих, до складу танкерів цього типу входять “Джошуа Хамфріз”, “Джон Лентхолл”, “Ендрю Дж. Хіггінс”, “Уолтер С.”Діль», «Джон Ерікссон», «Лерой Грумман», «Канава», «Пекос», «Біг Хорн», «Тіппеканое», «Гваделупа» та «Юкон» «Джошуа Хамфріз» та «Ендрю Дж. Хіггінс» у середині 1996 були виведені в резерв, а в строю до початку XXI століття залишилися 14 танкерів цього типу.