Самохідна штурмова зброя 43M 3риньї II

1943 року, за прикладом німців, угорці вирішили створити свою штурмову зброю. Єдиною базою був середній танк «Туран», ширину корпусу якого збільшили на 45 мм. У 75-мм лобовому листі низькопрофільної броньової рубки в рамці встановили перероблену 105-мм піхотну гаубицю 40М фірми MAVAG з довжиною ствола 20,5 калібру. Боєкомплект САУ складався із 52 пострілів роздільного заряджання. Кулемета машина не мала.Самохідну артилерійську установку оснастили восьмициліндровим, карбюраторним, V-подібним двигуном Manfred Weiss-Z потужністю 194 кВт при 2200 об/хв, який дозволяв машині масою більше 19 т розганятися до максимальної швидкості 47 км/год. При ємності паливних баків 265 л запас ходу машини становив 165 км.
Трансмісія самохідки складалася з багатодискового головного фрикціону сухого тертя, планетарної 6-швидкісної (3+3) коробки, планетарного механізму повороту і бортових передач. Управління агрегатами трансмісії здійснювалося за допомогою пневматичного сервоприводу. Був і дублюючий механічний привід. САУ на базі середнього танка «Туран» мала непогану рухливість і маневреність. Органи управління були зручними і вимагали від механіка-водія великих фізичних зусиль.
Ходова частина була подібна до ходової частини середнього танка «Туран» і стосовно одного борту складалася з восьми гумових здвоєних опорних ковзанок малого діаметра, зблокованих попарно в два візки, кожен з яких підвішувався на двох напівеліптичних листових ресорах. Між переднім візком і направляючим колесом, що мав зубчастий вінець, встановлювалася одна двоєна ковзанка, що полегшувала самохідці подолання вертикальних перешкод. Ведуче колесо розташовувалося позаду.Верхня гілка гусениці спиралася на п’ять здвоєних гумових підтримуючих ковзанок. Конструкція ходової частини забезпечувала САУ м’який хід без сильних вертикальних коливань та розгойдування. Цю найбільш вдалу угорську броньовану бойову машину періоду Другої світової війни, що одержала позначення 43М «Зринь II», випустили в незначній кількості — лише 66 одиниць.
Була спроба створити і протитанкову САУ «Зриньї I», озброєну 75-мм гарматою 43М, такою самою, як у танка «Туран III». Але далі досвідченого зразка, збудованого у лютому 1944 року, справа не пішла. З 1 жовтня 1943 року в угорській армії почали формуватись батальйони штурмової артилерії по 30 САУ в кожному. на озброєння яких поряд із бойовими машинами німецького виробництва почали надходити і «Зрині II».На початку 1945 року всі САУ цього типу перебували у складі 20-го Егерського і 24-го Кошицького батальйонів. Останні частини, озброєні САУ «Зріння», капітулювали на території Чехословаччини.
Тактико-технічні характеристики 105-мм самохідної штурмової зброї 43М «Зріння II»
105-мм самохідна штурмова зброя 43M «3риньї II»
Схема 105-мм самохідної штурмової зброї 43M «3рині II»
105-мм самохідна штурмова зброя 43M «3риньї II»
75-мм самохідна штурмова зброя 44M «3риньї I»
105-мм самохідна штурмова зброя 43M «3риньї II»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Прокрутка до верху