На початку травня 1945 року друга світова воїна наблизилася до завершальної фази, Гітлер наклав на себе руки, а англійські війська впритул підійшли до датського кордону. Однак ще не було ясно, чи складуть німецькі частини зброю добровільно, чи вплинуть опір військам союзників з антигітлерівської коаліції.Кількома місяцями раніше, не розраховуючи на легку перемогу, члени групи опору з міста Фредеріксваєрк приступили до виготовлення бронеавтомобіля, використавши як базу відновлену в підпільній автомайстерні 2-тонну вантажівку «Форд».
Корпус імпровізованого бронеавтомобіля був склепаний із звичайної листової сталі, таємно вивезеної з місцевого металургійного заводу. Як вежа «конструктори» встановили на вантажній платформі в кормовій частині машини великий сталевий барабан, проробивши в ньому бійниці для стрілянини. Вертикально встановлені бортові листи сполучалися з барабаном, тому до корми ширина корпусу помітно зменшувалася. Екіпаж машини складався із 5-7 осіб.Двоє з них розміщувалися в заброньованій кабіні: ліворуч знаходилося робоче місце водія, праворуч стрілка. Огляд водієві забезпечувала оглядова щілина у передній стінці кабіни, оглядова щілина стрілка була набагато вже і під нею була кругла амбразура для стрілянини. У бойовому відділенні, розташованому за кабіною водія, могли розміститися до 5 осіб. Стрілецькі амбразури (по дві на борт), розташовані під оглядовими щілинами, дозволяли їм вести вогонь із особистої зброї, не залишаючи машини.
Характерною деталлю імпровізованого броньовика був великий сталевий лист зі скошеними верхніми кутами, приклепаний до передньої стінки моторного відсіку. Другий лист сталі, але вже прямокутної форми, прикривав зверху дах моторного відсіку. Звістка про капітуляцію Німеччини надійшла ввечері 4 травня, а вранці 5 травня роботу над бронемашиною було завершено. На щастя, німецькі війська здалися без опору.Проте окремі групки датських колабораціоністів, котрі заплямували себе співпрацею з окупантами, відмовилися добровільно скласти зброю. У Фредеріксваєрці бронемашина була використана для штурму будинку, в якому сховалася одна з таких груп. Це був єдиний випадок бойового використання броньовика, якщо не брати до уваги кількох розвідувальних операцій. Імпровізована бронемашина V3 завдячує своєю назвою німецькій «зброї відплати» — ракетам V1 та V2.На перший погляд тут немає жодного зв’язку, проте суть ось у чому знаменитий жест прем’єр-міністра Великобританії Вінстона Черчілля з двох пальців, розставлених у вигляді латинської літери V, з якої починається англійське слово victory (перемога), був моментально підхоплений антифашистами всієї Європи та став загальним символом перемоги над нацизмом.
У свою чергу, Йозеф Геббельс, міністр пропаганди Третього рейху, запозичив його у противників і використав як контр-пропаганду, вклавши в нього зовсім інший зміст: у німецькій мові в слові «перемога» немає літери «V», зате вона є в слові “vergeltung” – відплата, – яким і були названі ракети, що обрушилися на Британські острови.У датській мові літери «V» немає ні в одному, ні в другому слові, тому виникла ідея використати черчілівське «V», щоб обернути німецьке «V» проти нацистів. Ось так непоказний саморобний броньовичок, склепаний у підпільній майстерні, перетворився на V3 — «зброю відплати» датських бійців опору.
