Закладений у 1958 р., підводний човен ВМС США «Тритон» у 1960 р. здійснив перше підводне кругосвітнє плавання, витративши на приголомшливий уяву перехід 60 діб і 21 год. (Плавання човна «Тритон» лише раз перервалося випливанням на поверхню для передачі на надводний корабель Уругваю хворого матроса.). Важливе значення мали й саме досягнення, і продемонстрована у своїй швидкість ходу, які довели глобальну доступність Світового океану для атомних підводних човнів.
«Тритон» замислювався як човен радіолокаційного дозору відповідно до концепції, що не довго існувала, яка виникла на основі досвіду Другої світової війни. З двома реакторами, що забезпечували безпрецедентну швидкість ходу (30 уз на ходових випробуваннях), «Тритон» мала діяти в надводному положенні, використовуючи РЛС та апаратуру РЕР для виявлення повітряного та надводного супротивника перед американськими оперативними сполуками.Розглядалася навіть можливість керування перехопленням противника палубними винищувачами. Після завершення виконання завдань управління «Тритон» мала зануритися під воду і діяти як звичайний підводний човен. Проте прискорене будівництво радянських підводних човнів висунуло першому плані завдання ПЛО, і з концепції човнів радіолокаційного дозору відмовилися. У 1962 р. «Тритон» була перекваліфікована на ударний підводний човен з чотирма 21-дюймовими (533 мм) торпедними апаратами.У 1964-1967 pp. човен був флагманським кораблем підводних сил Атлантичного флоту, але замість постановки в ремонт потрапив до числа 50 човнів, призначених для виключення зі складу флоту наприкінці 1960-х рр.
Атомний ракетний підводний човен «Хелібат». Поодинокий підводний човен ВМС США «Хелібат», спущений на воду в 1959 р., – перший атомний підводний човен, створений для озброєння керованим ракетним зброєю (підводний човен УРО) Особливість зовнішніх обрисів човна диктувалася необхідністю підтримки під час випливання для пуску п’яти крилатих ракет RGM-6 «Регулес» головної палуби настільки сухий, наскільки це можливо. У березні 1960 р.з «Хелібат» відбулися перші випробувальні пуски, але б строка поява нових технологій призвела до того, що 1964 р. ракетний комплекс було знято з озброєння. У1965-1967 рр. «Хелібат» був переобладнаний у торпедний підводний човен і вирішував завдання ПЛО до виведення зі складу флоту в 1976 р. «Мініатюрний» підводний човен ВМС США «Таллібі» (Tullibee) був закладений у 1958 р. і введений до складу флоту в 1960 р.як човен ПЛО, але використовувалася як експериментальна для випробування та апробування форм та способів застосування гідроакустичних систем та інших комплексів ПЛО. Це був перший човен з турбоелектричною ядерною силовою установкою, найменш шумний АПЛ у світі до появи типу «Гленард П. Липскомб» і перший човен з носовою ГАС. У зв’язку з цим на човні були знову встановлені чотири 21-дюймові (533-мм) торпедні апарати. Пройшовши капітальний ремонт у 1965-1967 pp., вона була спрямована на 6-й флот і потім повернулася до США в 1971 р. для оцінки тактичних характеристик АПЛ та випробування гідроакустичного обладнання PUFFS, встановленого в «акулячому плавнику». Високоавтоматизована, вона створювалася для управління нечисленним екіпажем із 50 осіб. До виведення зі складу флоту в 1988 р. човен поперемінно використовувався то в Середземному морі, то в Атлантичному океані.