З 1961 по 1964 рік у Калінінграді та Комсомольську на Амурі було побудовано 18 малих протичовнових кораблів (за західною класифікацією легкі фрегати, FFL), які отримали в НАТО позначення тип «Petya-1». Згодом, до 1969 року, на цих же підприємствах було випущено 27 кораблів типу «Petya-2», на яких замість двох кормових РБО було встановлено протичовновий п’яти трубний 406-мм ТА. Крім того, дві носові РБУ-2500 були замінені установкою РБУ-6000 із системою автоматичного заряджання.Обидва типи кораблів могли здійснювати мінні постановки.
Починаючи з 1973 року вісім МПК типу «Petya-1» пройшли модернізацію, під час якої на них було встановлено ГАС ПГП. Для цього на юті замість рейкових направляючих для постановки мін було споруджено спеціальну рубку. Ці кораблі стали відносити до типу “Petya-1m” (модернізований). До цього ж типу належать ще три кораблі, переобладнані на досвідчені. На одному з них була встановлена, без спорудження додаткової рубки на юті, більша ГАС, що опускається.На іншому позаду димової труби встановили рубку з лебідкою та іншим обладнанням для буксирування неакустичної апаратури виявлення підводного човна або антени ГАС. На третьому кораблі, на юті була споруджена надбудова для антени, що буксирується, що випускається через порт у кормі. У 1978 році один із МПК типу «Petya-2» також пройшов модернізацію із встановленням ГАС ПГП. У цьому випадку на юті була встановлена рубка такої конфігурації, що збереглися напрямні для постановки мін.Цей тип отримав позначення «Petya-2m». У 1984 у складі ВМФ СРСР було сім МПК «Petya-1», 11 типу «Petya-1m», у тому числі три досвідчених, 23 типу «Petya-2» та один “Petya-2m” (досвідчений). Три МПК типу “Petya-2” були передані флотом В’єтнаму та один Ефіопії. Ще 16 кораблів цього ж типу були побудовані на експорт: 12 для Індії (тип «Арналу») та по два для В’єтнаму та Сирії. До складу їх озброєння входили тритрубні 533-мм ТА та реактивні бомбомети РБУ-2500. Під кінець служби в радянському флоті МПК на кшталт «Petya» перекласифікували на сторожові кораблі. До 2003 року кораблі цього типу залишилися лише у складі ВМС Індії (один готується до списання), Сирії (два, один, можливо, несправний) та В’єтнаму (один).