Першими сучасними підводними човнами ВМС Швеції стали човни типу «Шоормен», розробленого компанією «Коккумс» у Мальме, яка також збудувала три човни серії. Ще дві одиниці були побудовані на верфях компанії “Карлскрунаварвет”.Підводні човни цього типу – “Шоормен”, “Шелейонет”, “Шехунден”, “Шербьорнен” і “Шехестен” – з корпусом типу “альбакор” і розміщеним на двох палубах обладнанням активно використовувалися в відносно мілководних районах Балтики, де їх виняткова маневреність і малошумність сприяли успішному веденню ПЛО військово-морськими силами Швеції.Рулі, у тому числі горизонтальні, були такими ж, як і на попередніх типах шведських підводних човнів, що поряд з конструкцією корпусу сприяло забезпеченню оптимальної маневреності на різних швидкостях ходу: це найбільш яскраво виявлялося на малих швидкостях ходу, наприклад, розворот у підводному положенні на 360° при швидкості ходу 7 уз вимагав п’ять хвилин, а діаметр циркуляції при цьому становив 230 м (755 футів), але при збільшенні ходу до 15 уз той же розворот займав всьогодві з половиною хвилини, що дозволяло човнам цього типу легко відриватися від сил ПЛО ВМС країн Варшавського договору, що діяли в Балтійському морі, так само, як і протичовнових сил більшості країн НАТО.
Човни типу «Шоормен» були модифіковані та оснащені для застосування в тропічних умовах у 1996-1997 рр., а після докового ремонту 26 вересня 1997 р. човен «Челленджер» був спущений на воду як один із чотирьох підводних човнів типу «Челленджер» », Замовлених ВМС Республіки Сінгапур. Інші човни отримали назви «Центуріон» (колишня «Шоормен»), «Конкерер» («Шелейонет») та «Чіфтен» («Шехестен») і були зведені до 171 ескадри.Озброєння кожного з відремонтованих човнів включало комбінацію з протикорабельних торпед FFV типу 613 (десять одиниць) та протичовнових торпед FFV типу 431 (чотири одиниці).