Есмінці типу «Харуна» і типу «Сіране», що послідував за ним, стали першими у світі кораблями класу «есмінець», розробленими для базування трьох важких протичовнових вертольотів типу «Сі Кінг». Кораблі обох типів були оснащені потужним протичовновим озброєнням, а у сфері боротьби з надводними кораблями та літаками вони поступалися більшості есмінців західних країн.
Для усунення цих недоліків наприкінці 1980 – на початку 1990-х років вони пройшли модернізацію, в ході якої на них були встановлені ЗРК «Сі Сперроу» та 20-мм ЗАК ближньої дії «Фаланкс». Есмінці «Харуна» (DD 141) та «Хіей» (DD 142) були побудовані в 1973 та 1974 роках. Вони мають суцільну надбудову і зсунуту до лівого борту комбіновану мачтотрубу, за рахунок чого в ангарі утворилося місце для третього вертольота.
Есмінці наступного типу, «Сіране» (DD 143) та «Курама» (DD 144), були передані флоту у 1980 та 1981 роках. Надбудова у них розділена на дві частини і має дві мачтотруби – одна на носовій частині зі зсувом до лівого борту, інша на даху ангара, відокремленого від носової частини надбудови. Будучи більшими за своїх попередників, на початку 1990-х вони були оснащені ГАС з антеною, що буксирується. Для посадки гелікоптерів у складних метеоумовах на есмінцях встановлена канадська система «Бієртреп».Для зниження рівня гідроакустичних шумів кораблі оснащені системою «Маскер», що генерує хмари бульбашок, які прикривають підводні частини корпусу в районі машинного відділення та служать звукозаглушуючою завісою.