Розробку протичовнової керованої ракети «Малафон» французька компанія «Сосьєте ендюстріель д авіасьйон Латекоер» розпочала 1956 року, а до 1959-го було здійснено 21 випробувальний пуск. Перший морський пуск та випробування системи наведення відбулися у 1962 році, а оцінка всієї системи, в ході якої було проведено 20 пусків, завершилась у 1964-му. Останні експлуатаційні випробування відбулися 1965 року.
Насамперед ракета «Малафон» була протичовновою зброєю, але могла за необхідності застосовуватися і з надводних цілей. Виявлення та цілевказівка підводних цілей здійснювалося корабельною ГАС, а надводних – за допомогою РЛС. Після пуску ракети, що виробляється з похилої ПУ, протягом декількох секунд рух забезпечували два твердопаливні прискорювачі, що відокремлюються. Після їх від’єднання політ переходив у фазу планування та стабілізувався за допомогою автопілота та радіовисотометра.Управління польотом здійснювалося за радіокомандною лінією зв’язку, а стеження за нею – по сигнальних вогнях на законцівках крила. При виході межу 800 м до місця передбачуваного перебування мети випускався гальмівний парашут. Після цього 533-мм торпеда L4 з акустичним самонаведенням скидалася та починала пошук мети. Системою «Малафон» були озброєні есмінці ВМС Франції типів «Турвіль» (три кораблі), «Сюффрен» (два), «Д»Естре» (чотири), а також есмінець «Аконіт» та есмінець «Ла Галісоньєр». У всіх випадках на кораблі розміщувалися одна ПУ та 13 ракет. До 1997 року комплекс було знято з озброєння.